| Небо зникло, битва виграна, мені довелося попрощатися
|
| Жили й навчалися з кожної байки, написаної твоїм розумом і
|
| Мені цікаво, як перейти від усього, що у мене було всередині
|
| Покладіть мої карти на стіл кров’ю, я малюю лінію
|
| Я віддав усю свою гордість
|
| Живу в біді, завжди поруч, просто під
|
| Переслідує мене, тихо сам (це вбиває мене, вбиває мене)
|
| Померли й пішли, що зроблено, те зроблено, ти був тим, ким я став
|
| Я відпускаю те, у що колись вірив, так прощай, агонія
|
| Я спостерігаю за зірками й заходом сонця, як роки минають Я ніколи не знав, що надія фатальна, доки не подивився в очі й
|
| Тепер я не впевнений, що зможу достукатися до іншої сторони
|
| Я проганяю світло
|
| Живу в біді, завжди поруч, просто під
|
| Переслідує мене, тихо сам (це вбиває мене, вбиває мене)
|
| Померли й пішли, що зроблено, те зроблено, ти був тим, ким я став
|
| Я відпускаю те, у що колись вірив, прощай, агонія!
|
| До побачення агонія!
|
| Не самотній у прощанні, вірних і сліпих
|
| Невинність залишена
|
| Я залишу їх усіх і
|
| Тоді я бачу, що навіть ангели ніколи не вмирають!
|
| Живу в біді, завжди поруч, просто під
|
| Переслідує мене, тихо сам (це вбиває мене, вбиває мене)
|
| Померли й пішли, що зроблено, те зроблено, ти був тим, ким я став
|
| Я відпускаю те, у що колись вірив, так прощай, агонія
|
| До побачення агонія! |
| До побачення агонія! |