Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Die Zeit die bleibt, виконавця - Black Heaven. Пісня з альбому Dystopia, у жанрі Электроника
Дата випуску: 01.12.2011
Лейбл звукозапису: Trisol
Мова пісні: Німецька
Die Zeit die bleibt(оригінал) |
Wir waren frei und ohne Zweifel, lebten sorglos in den Tag |
Unsere Körper unverwüstlich und der Geist unendlich stark |
Unsere Herzen wollten kämpfen unsere Augen alles sehen |
Wir kannten keine Kompromisse ließen Träume neu entstehen |
Haben stundenlang geredet und die Nächte durch gemacht |
Haben gefeiert und getrunken und die Anderen ausgelacht |
Keine Zeit war uns zu kostbar, unsere Seelen jung und rein |
Ja wir spielten mit dem Leben, gingen in die Welt hinein |
Und nun kreisen die Gedanken, um das eigene Spiegelbild |
Die Geschichten sind verstummt und die Fotos längst vergilbt |
Und wie vieles ging verloren, weit in der Vergangenheit |
Und mit schweren Augen, blick ich auf die Zeit, die bleibt |
All die Pläne geschmiedet und bis heut nicht umgesetzt |
Alles das was nicht so wichtig und früher unterschätzt |
Nein man sollte nichts bereuen, denn das alles hat seinen Grund |
Doch hört zum wiederholten Male, die Turmuhr schlägt zur vollen Stund |
Als die Tage kühler worden und die Wege sich getrennt |
Schritt man los zu neuen Ufern, alles neu und alles fremd |
Und doch suchte man vergeblich, nach der alten Leichtigkeit |
Alle Jugend schien vorüber nichts, war für die Ewigkeit |
Nur man sich selbst der sich verändert, an der Welt bleibt alles gleich |
Alle Formen sind die gleichen, nur die Farbe sie verbleicht |
Und nun kreisen die Gedanken, um das eigene Spiegelbild |
Die Geschichten sind verstummt und die Fotos längst vergilbt |
Und wie vieles ging verloren, weit in der Vergangenheit |
Und mit schweren Augen, blick ich auf die Zeit die bleibt |
(переклад) |
Ми були вільні і без сумніву, безтурботно жили в день |
Наші тіла незнищенні, а розум нескінченно сильний |
Наші серця хотіли битися, наші очі хотіли бачити все |
Ми не знали жодних компромісів, нехай знову виникнуть мрії |
Говорили годинами і не спали всю ніч |
Ми святкували, пили і сміялися над іншими |
Нам не коштував час, наші душі молоді й чисті |
Так, ми погралися з життям, пішли у світ |
А тепер ваші думки обертаються навколо власного відображення |
Історії замовкли, а фотографії вже давно зів’яли |
А скільки було втрачено, далеко в минулому |
І важкими очима дивлюся на час, що залишився |
Всі плани сфабриковані і не реалізовані до сьогодні |
Все, що не так важливо і раніше недооцінювалося |
Ні, не треба ні про що шкодувати, бо на все є причина |
Але послухайте ще раз, баштовий годинник б'є годину |
Коли дні ставали прохолоднішими, а шляхи розходилися |
Відійди на нові береги, все нове і все дивне |
І все ж марно шукали старої легкості |
Вся молодість була ніщо, була вічністю |
Тільки ти змінюєшся сам, у світі все залишається незмінним |
Усі форми однакові, тільки колір тьмяніє |
А тепер ваші думки обертаються навколо власного відображення |
Історії замовкли, а фотографії вже давно зів’яли |
А скільки було втрачено, далеко в минулому |
І важкими очима дивлюся на час, що залишився |