Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Ornamental, виконавця - Bittersweet. Пісня з альбому Postcard from Nowhere, у жанрі Альтернатива
Дата випуску: 02.07.2017
Лейбл звукозапису: Tunecore
Мова пісні: Англійська
Ornamental(оригінал) |
I see you see things different to me |
I see you see no problem |
Behind the eyes that crystalise |
And dilate and dilute the conversation |
I hear your voice in a different key |
Way below my frequency |
I tune you in and tune you out |
Of this space that I’ve made |
A vacuum that you filled too soon |
Since I last saw you the gloss has turned to matte |
And although you look puzzled there’s a reason for that |
For you seem to be mindless of how far you can fall |
Add the value of nothing to the cost of it all |
And the fact and the fiction are what separate us here |
I feel your touch and it’s troubling me |
Handshake mediocrity |
A token grasp offered way too fast |
Far too quick off the mark for comfort |
I seek your rage just to know you’re still there |
Sometimes to check you still care |
I look for clues and look for signs |
In the cuts and the lines of this landscape |
Let’s escape |
So you were given fair warning but you wouldn’t be told |
That everything that glitters just simply ain’t gold |
And you search around blameless for the answer to ‘why?' |
Leaving the ones that adored you hung up to dry |
And your conscience and guilt are what separate us here |
Heavy band in the middle of your hand |
Keeps them all guessing somehow |
They don’t understand — it’s not when but now |
For down the line and the passing of time |
Hears the hum of the crowd |
Reduce to a murmur |
By indecision |
So we plunge headlong into a room full of sighs |
Knowing trust is just hope in a different guise |
And it seems as though our efforts have all gone to waste |
So let’s speak in hushed tones and lower case |
For we’re nobodies fools but everyone is fooled round here |
(переклад) |
Я бачу, що ви бачите речі по-іншому для мене |
Я бачу, ви не бачите проблем |
За очима, що кристалізуються |
І розширювати, і розбавляти розмову |
Я чую твій голос в іншій тональності |
Набагато нижче моєї частоти |
Я налаштовую вас і відключаю вас |
З цього простору, який я створив |
Вакуум, який ви заповнили занадто рано |
Відколи я востаннє вас бачив, блиск став матовим |
І хоча ви виглядаєте спантеличеним, на це є причина |
Бо ви, здається, не думаєте як далеко ви можете впасти |
Додайте цінність нічого до вартості всего |
І факти й вигадки — це те, що нас розділяє |
Я відчуваю твій дотик, і це мене турбує |
Рукостискання посередність |
Охоплення маркера надто швидко |
Занадто швидкий вихід для комфорту |
Я шукаю твого гніву, щоб знати, що ти все ще там |
Іноді, щоб перевірити, що ви все ще піклуєтеся |
Я шукаю підказки та ознаки |
У розрізах і лініях цього пейзажу |
Давайте втекти |
Тож ви отримали справедливе попередження, але вам не сказали |
Що все, що блищить, просто не золото |
І ви бездоганно шукаєте відповідь на питання «чому?» |
Залиште ті, які вас обожнювали, підвішеними досихати |
І ваша совість і провина – це те, що нас розділяє |
Важка смуга посередині вашої руки |
Якось змушує всіх здогадуватися |
Вони не розуміють — це не коли, а зараз |
Для подальшого розвитку та плину часу |
Чує гул натовпу |
Зменшити до бурмотіння |
Через нерішучість |
Тож ми з головою занурюємось у кімнату, повну зітхань |
Знати довіру — це просто надія в іншому вигляді |
І схоже, що всі наші зусилля пройшли марно |
Тож давайте говорити приглушеними тонами та малими літерами |
Бо ми ніхто не дурні, але всі тут обдурені |