| Уж сколько лет лишь только письма,
| Скільки років тільки листи,
|
| В моих глазах твой образ сколько лет.
| В моїх очах твій образ скільки років.
|
| Ты так, наверно, изменилась —
| Ти так, мабуть, змінилася —
|
| В руках своих держу я твой портрет.
| У своїх руках тримаю я твій портрет.
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Мама, милая моя, я приеду —
| Мамо, люба моя, я приїду
|
| Привезу с собой любовь накопленных тех лет.
| Привезу із собою любов накопичених тих років.
|
| В Отчий дом к тебе я, милая, приеду —
| До батьківського дому я, мила, приїду—
|
| Ты заплачешь, я скажу тебе: «Привет!»
| Ти заплачеш, я скажу тобі: «Привіт!»
|
| Прошу тебя, прости мне за разлуку —
| Прошу тебе, пробач мені за розлуку
|
| Родная мать, прошу, прости меня.
| Рідна мати, прошу, вибач мені.
|
| Но нет уж мочи, жизнь сложна, родная;
| Але немає вже сечі, життя складне, рідне;
|
| Я так хочу обнять, но рядом нет тебя.
| Я так хочу обійняти, але поруч немає тебе.
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Мама, милая моя, я приеду —
| Мамо, люба моя, я приїду
|
| Привезу с собой любовь накопленных тех лет.
| Привезу із собою любов накопичених тих років.
|
| В Отчий дом к тебе я, милая, приеду —
| До батьківського дому я, мила, приїду—
|
| Ты заплачешь, я скажу тебе: «Привет!»
| Ти заплачеш, я скажу тобі: «Привіт!»
|
| Увижу тёплый взгляд, в глазах слезинку;
| Побачу теплий погляд, у очах сльозинку;
|
| На сердце так легко, и грусть сняло рукой.
| На серце так легко, і сум зняло рукою.
|
| А знаешь, мам, скажу тебе «Спасибо,
| А знаєш, мам, скажу тобі «Дякую,
|
| За то, что ты в душе была всегда со мной!»
| За те, що ти в душі була завжди зі мною!»
|
| Мама, милая моя, я приехал,
| Мамо, мила моя, я приїхав,
|
| И привёз с собой любовь накопленных тех лет.
| І привіз із собою любов накопичених тих років.
|
| В Отчий дом к тебе я, милая, приехал;
| У Батьківщину до тебе я, мила, приїхав;
|
| И сквозь слёзы прошептал тебе… | І крізь сльози прошепотів тобі... |