| Тишина за кулисами, и софиты погашены,
| Тиша за кулісами, і софіти погашені,
|
| В темной комнатке маленькой тускло тлеет свеча,
| У темній кімнатці маленької тьмяно тліє свічка,
|
| Отражаясь афишами, будто славой вчерашнею,
| Відбиваючись афішами, наче славою вчорашньою,
|
| Свет поймает нечаянно силуэт скрипача,
| Світло зловить ненароком силует скрипаля,
|
| В мутном зеркале времени, дни висят паутинкою,
| У каламутному дзеркалі часу, дні висять павутинкою,
|
| Здесь как будто нечаянно ночь нашла свой приют,
| Тут ніби ненароком ніч знайшла свій притулок,
|
| Осень краски пастельные размывает дождинками,
| Осінь фарби пастельні розмиває дощами,
|
| Все как прежде отчаянный, лишь глаза выдают.
| Все як раніше відчайдушний, лише очі видають.
|
| Эх ты жизнь — тревожный сон, под шелест нот,
| Ех ти життя — тривожний сон, під шелест нот,
|
| Закружилась песней, птицей над Землей,
| Закружляла піснею, птахом над Землею,
|
| Пусть метель снегами душу занесет,
| Хай хуртовина снігами душу занесе,
|
| Лишь бы дрогнула струна души другой.
| Тільки б здригнулася струна душі іншої.
|
| Грим смывается радугой, а под ним черно-белая
| Грим змивається веселкою, а під ним чорно-біла
|
| Акварель одиночества глаз усталых и рук,
| Акварель самотності очей втомлених і рук,
|
| Сам себе назагадывал, и что сказано — сделано,
| Сам собі нагадував, і що сказано зроблено,
|
| Но покинуть так хочется заколдованный круг.
| Але залишити так хочеться зачароване коло.
|
| Эх ты жизнь — тревожный сон, под шелест нот,
| Ех ти життя — тривожний сон, під шелест нот,
|
| Закружилась песней, птицей над Землей,
| Закружляла піснею, птахом над Землею,
|
| Пусть метель снегами душу занесет,
| Хай хуртовина снігами душу занесе,
|
| Лишь бы дрогнула струна души другой. | Тільки б здригнулася струна душі іншої. |