Переклад тексту пісні Город детства - Александр Шапиро

Город детства (оригінал)

Снова просит меня на посадку пройти
Голос женский такой безразличный
Знать такой мой удел я всё время в пути
Кочевая судьба так привычна
Снова синий билет я сжимаю в руке
Улыбаясь усталой таможне
Вспоминаю о дальнем одном городке
Что на карте найти невозможно
Припев:
И туда никогда не от ищешь дорог
И не купишь билет в город детства
Знаю только лишь он растопить бы помог
Лёд печали сковавший мне сердце
В небо взмыл самолёт и пропал вышине
За густыми как снег облаками
Вновь закрою глаза и увижу во сне
Как мы в школу бежим пацанами
Как гоняем мы мяч и играем в войну
Возле нашего старого дома,
А еще вспоминаю улыбку одну
Что когда-то была так знакома
Припев:
И туда никогда не от ищешь дорог
И не купишь билет в город детства
Знаю только лишь он растопить бы помог
Лёд печали сковавший мне сердце
По чужим городам нас судьба развела
Заманила ночными огнями,
А душа потихоньку сгорела до тла
Оставляя лишь пыль под ногами
Снова синий билет я сжимаю в руке
В нашей жизни всё просто, всё сложно
Вспоминаю о дальнем одном городке
Что уже отыскать невозможно
Припев:
И туда никогда не от ищешь дорог
И не купишь билет в город детства
Знаю только лишь он растопить бы помог
Лёд печали сковавший мне сердце

(переклад)

Знову просить мене на посадку пройти
Голос жіночий такий байдужий
Знати таку мою долю я весь час у дорозі
Кочова доля така звична
Знову синій квиток я стискаю в руці
Усміхаючись втомленої митниці
Згадую про далекому одному містечку
Що на карті знайти неможливо
Приспів:
І туди ніколи не від шукаєш доріг
І не купиш квиток у місто дитинства
Знаю тільки він розтопити би допоміг
Лід смутку скував мені серце
В небо злетів літак і пропав висоті
За густими як сніг хмарами
Знову заплющу очі і побачу у сні
Як ми в школу біжимо пацанами
Як ганяємо ми м'яч і граємо у війну
Біля нашого старого будинку,
А ще згадую посмішку одну
Що колись була так знайома
Приспів:
І туди ніколи не від шукаєш доріг
І не купиш квиток у місто дитинства
Знаю тільки він розтопити би допоміг
Лід смутку скував мені серце
По чужих містах нас доля розвела
Заманила нічними вогнями,
А душа потихеньку згоріла до тла
Залишаючи лише пил під ногами
Знову синій квиток я стискаю в руці
У нашому житті все просто, все складно
Згадую про далекому одному містечку
Що вже знайти неможливо
Приспів:
І туди ніколи не від шукаєш доріг
І не купиш квиток у місто дитинства
Знаю тільки він розтопити би допоміг
Лід смутку скував мені серце