Переклад тексту пісні Город детства - Александр Шапиро

Город детства (оригінал)

Снова просит меня на посадку пройти
Голос женский такой безразличный
Знать такой мой удел я всё время в пути
Кочевая судьба так привычна
Снова синий билет я сжимаю в руке
Улыбаясь усталой таможне
Вспоминаю о дальнем одном городке
Что на карте найти невозможно
Припев:
И туда никогда не от ищешь дорог
И не купишь билет в город детства
Знаю только лишь он растопить бы помог
Лёд печали сковавший мне сердце
В небо взмыл самолёт и пропал вышине
За густыми как снег облаками
Вновь закрою глаза и увижу во сне
Как мы в школу бежим пацанами
Как гоняем мы мяч и играем в войну
Возле нашего старого дома,
А еще вспоминаю улыбку одну
Что когда-то была так знакома
Припев:
И туда никогда не от ищешь дорог
И не купишь билет в город детства
Знаю только лишь он растопить бы помог
Лёд печали сковавший мне сердце
По чужим городам нас судьба развела
Заманила ночными огнями,
А душа потихоньку сгорела до тла
Оставляя лишь пыль под ногами
Снова синий билет я сжимаю в руке
В нашей жизни всё просто, всё сложно
Вспоминаю о дальнем одном городке
Что уже отыскать невозможно
Припев:
И туда никогда не от ищешь дорог
И не купишь билет в город детства
Знаю только лишь он растопить бы помог
Лёд печали сковавший мне сердце

Город детства (переклад)

Знову просить мене на посадку пройти
Голос жіночий такий байдужий
Знати таку мою долю я весь час у дорозі
Кочова доля така звична
Знову синій квиток я стискаю в руці
Усміхаючись втомленої митниці
Згадую про далекому одному містечку
Що на карті знайти неможливо
Приспів:
І туди ніколи не від шукаєш доріг
І не купиш квиток у місто дитинства
Знаю тільки він розтопити би допоміг
Лід смутку скував мені серце
В небо злетів літак і пропав висоті
За густими як сніг хмарами
Знову заплющу очі і побачу у сні
Як ми в школу біжимо пацанами
Як ганяємо ми м'яч і граємо у війну
Біля нашого старого будинку,
А ще згадую посмішку одну
Що колись була так знайома
Приспів:
І туди ніколи не від шукаєш доріг
І не купиш квиток у місто дитинства
Знаю тільки він розтопити би допоміг
Лід смутку скував мені серце
По чужих містах нас доля розвела
Заманила нічними вогнями,
А душа потихеньку згоріла до тла
Залишаючи лише пил під ногами
Знову синій квиток я стискаю в руці
У нашому житті все просто, все складно
Згадую про далекому одному містечку
Що вже знайти неможливо
Приспів:
І туди ніколи не від шукаєш доріг
І не купиш квиток у місто дитинства
Знаю тільки він розтопити би допоміг
Лід смутку скував мені серце