| Пинаючи цеглу, йду, не відчуваючи болю раптом…
|
| Раптом на шляху ми з будинку пішли
|
| За свободою з книг, за героями в роль з кін.
|
| Дим на небі лежить, отже, ми будемо жити,
|
| Взимку не замерзнемо, від багаття втечемо
|
| За любов'ю з вітрин, за дорогою в полях без мін.
|
| Це місто впаде на нас стіною, і ми прорвемося.
|
| Це горе винесе нас хвилею, і ми повернемося.
|
| Приспів:
|
| Втікаємо — доганяють, пробач, мамо!
|
| Втікаємо — доганяють, пробач, мамо!
|
| У забуті часи бродягам була земля
|
| З небом, як будинок рідний,
|
| А зірки, як сестри в ньому дивилися на нас,
|
| У очах їх читався сорт вин.
|
| Чорта чорно-біла, душа дуже смілива,
|
| Життя безпритульне, суть неганебна,
|
| Воля вільна, влови в цьому фінт!
|
| Це місто впаде на нас стіною, і ми прорвемося.
|
| Це море винесе нас хвилею, і ми повернемося.
|
| Приспів:
|
| Втікаємо — доганяють, пробач, мамо!
|
| Втікаємо — доганяють, пробач, мамо!
|
| Програш
|
| Втікаємо — доганяють, пробач, мамо!
|
| Втікаємо — доганяють, пробач, мамо! |