Переклад тексту пісні Кораблик - Новелла Матвеева

Кораблик (оригінал)

Жил кораблик веселый и стройный:
Над волнами как сокол парил.
Сам себя, говорят, он построил,
Сам себя, говорят, смастерил.
Сам смолою себя пропитал,
Сам оделся и в дуб и в металл,
Сам повел себя в рейс — сам свой лоцман,
Сам свой боцман, матрос, капитан.
Шел кораблик, шумел парусами,
Не боялся нигде ничего.
И вулканы седыми бровями
Поводили при виде его.
Шел кораблик по летним морям,
Корчил рожи последним царям,
Все ли страны в цвету, все ль на месте, —
Все записывал, все проверял!
Раз пятнадцать, раз двадцать за сутки
С ним встречались другие суда:
Постоят, посудачат минутку
И опять побегут кто куда…
Шел кораблик, о чем-то мечтал,
Все, что видел, на мачты мотал,
Делал выводы сам, — сам свой лоцман,
Сам свой боцман, матрос, капитан!

Кораблик (переклад)

Жив кораблик веселий і стрункий:
Над хвилями, як сокіл, ширяв.
Сам себе, кажуть, він побудував,
Сам себе, кажуть, змайстрував.
Сам смолою себе просочив,
Сам одягнувся і в дуб і в метал,
Сам повівся в рейс — сам свій лоцман,
Сам боцман, матрос, капітан.
Ішов кораблик, шумів вітрилами,
Не боявся ніде нічого.
І вулкани сивими бровами
Поводили побачивши його.
Ішов кораблик по літнім морям,
Корчив пики останнім царям,
Всі країни в кольорі, всі на місці,—
Все записував, все перевіряв!
Разів п'ятнадцять, раз двадцять за добу
З ним зустрічалися інші судна:
Постоять, посудачать хвилинку
І знову побіжать хто куди...
Ішов кораблик, про щось мріяв,
Все, що бачив, на щогли мотав,
Робив висновки сам,— сам свій лоцман,
Сам боцман, матрос, капітан!