| Колись тут було святе місце
|
| Свідчення Божих обіймів
|
| І я майже бачу обличчя Милосердя
|
| Притиснута до вуалі
|
| Дивлюсь униз тугими очима
|
| Милосердя, мабуть, усвідомила
|
| Що колись Його кров була принесена в жертву
|
| Свобода переважала б
|
| І коли небо потемніло
|
| І земля почала трястися
|
| І справедливість більше не завадить
|
| Прибігла Мерсі
|
| Як в’язень, звільнений
|
| Минувши всі мої невдачі
|
| У міру мої потреби
|
| Коли гріх, який я переніс
|
| Це все, що я міг побачити
|
| І коли я не міг досягти милосердя
|
| До мене підбігла Мерсі
|
| Одного разу було розбите серце
|
| Занадто людяний із самого початку
|
| І всі роки залишили його розірваним
|
| Безнадійний і наляканий
|
| Стіни, які я ніколи не збирався будувати
|
| Залишив цього в’язня невиконаним
|
| Свобода кликала, але навіть все одно
|
| Це здавалося так далеким
|
| Я був скутий ланцюгами
|
| Від платні мого гріха
|
| Якраз тоді, коли мені захотілося поступитися
|
| Прибігла Мерсі
|
| Як в’язень, звільнений
|
| Минувши всі мої невдачі
|
| У міру мої потреби
|
| Коли гріх, який я переніс
|
| Це все, що я міг побачити
|
| І коли я не міг досягти милосердя
|
| До мене підбігла Мерсі
|
| Іноді я все ще відчуваю, що поки що
|
| Так далеко від того, де я дійсно мав би бути
|
| Він ніжно кличе до мого серця
|
| Просто щоб нагадати мені
|
| Прибігла Мерсі
|
| Як в’язень, звільнений
|
| Минувши всі мої невдачі
|
| У міру мої потреби
|
| Коли гріх, який я переніс
|
| Це все, що я міг побачити
|
| І коли я не міг досягти милосердя
|
| До мене підбігла Мерсі
|
| Прибігла Мерсі
|
| Як в’язень, звільнений
|
| Я долаю всі свої невдачі
|
| У міру мої потреби
|
| Коли гріх, який я переніс
|
| Це все, що я міг побачити
|
| І коли я не міг досягти милосердя
|
| Прибігла Мерсі
|
| Прибігла Мерсі
|
| Як в’язень, звільнений
|
| Я долаю всі свої невдачі
|
| У міру мої потреби
|
| Коли гріх, який я переніс
|
| Це все, що я міг побачити
|
| І коли я не міг досягти милосердя
|
| Милосердя прибігло… |