Переклад тексту пісні Эпоха - BrainStorm

Эпоха (оригінал)

И там, где мы не встретимся с тобой, забылись наши силуэты
Но кто-то так похожие на нас встречают новые рассветы
Они молчат, они смеются, у них есть всё и ничего
Они друг к другу прикоснутся и сны проснутся
Поддай-ка жару, старый добрый мир, ты не окончишься на вздохе
На площадях твоих и в матрицах квартир поют здесь гимн своей эпохи
Она летит быстрее звука, быстрее даже стука в дверь
Она сшибает крышки люков, оооо она теперь...
А ты за всё, что не сумел, прости меня
А ты за всё, что не посмел, прости меня
Стаканчик с кофе взятый на ходу и шарф намотанный на горло
Пора бежать ловить свою звезду, что светит весело и гордо
Поддай-ка жару, старый добрый мир, ты не окончишься на вздохе
На площадях твоих и в матрицах квартир поют здесь гимн своей эпохи
Она летит быстрее звука, быстрее даже стука в дверь
Она сшибает крышки люков, она теперь, она теперь...
Она летит быстрее звука, она теперь, она теперь...
И стоит мне тебя коснуться, и сны проснутся
Поддай-ка жару, старый добрый мир, ты не окончишься на вздохе
На площадях твоих и в матрицах квартир поют здесь гимн своей эпохи
Она летит быстрее звука, быстрее даже стука в дверь
Она сшибает крышки люков, оооо она теперь...

Эпоха (переклад)

І там, де ми не зустрінемося з тобою, забули наші силуети
Але хтось так схожі на нас зустрічають нові світанки
Вони мовчать, вони сміються, у них є все та нічого
Вони один до одного торкнуться і сни прокинуться
Піддай спеку, старий добрий світ, ти не скінчишся на зітханні
На майданах твоїх і в матрицях квартир співають тут гімн своєї епохи
Вона летить швидше за звук, швидше навіть стукіт у двері
Вона збиває кришки люків, оооо вона тепер...
А ти за все, що не зумів, вибач мене
А ти за все, що не посмів, вибач мене
Стаканчик з кавою взятою на ходу і шарф намотаний на горло
Час бігти ловити свою зірку, що світить весело і гордо
Піддай спеку, старий добрий світ, ти не скінчишся на зітханні
На майданах твоїх і в матрицях квартир співають тут гімн своєї епохи
Вона летить швидше за звук, швидше навіть стукіт у двері
Вона збиває кришки люків, вона тепер, вона...
Вона летить швидше за звук, вона тепер, вона тепер...
І варто мені торкнутися, і сни прокинуться
Піддай спеку, старий добрий світ, ти не скінчишся на зітханні
На майданах твоїх і в матрицях квартир співають тут гімн своєї епохи
Вона летить швидше за звук, швидше навіть стукіт у двері
Вона збиває кришки люків, оооо вона тепер...