| Темна туга горить у моєму серці
|
| Але від цього виникають лише страждання і нещастя
|
| Я сію любов, завжди пожинаю біль
|
| Тільки смерть співає солодку свободу
|
| Мій шлях хоче здаватися чорним і самотнім
|
| Визнається лише тими, хто сам подорожує
|
| Хіба смерть хвилює, хто скоро за мною заплаче?
|
| Холодні могильні пальці стискають мій дух
|
| Спогади про час з тобою згасають
|
| Навіть якщо моє серце кричить за тобою в гарячці
|
| Міцно обійнявши, ми хочемо покинути світ
|
| Гострі мечі в кінці розрізали нас разом
|
| В моїй руці кінець наших страждань
|
| Якщо ви стоїте переді мною, це в межах досяжності
|
| Отруйні й гострі леза моїх мечів
|
| Твоя біла шкіра така молода і чудова
|
| Тебе зустріне смерть крижаною тишею
|
| Меч у моїй руці важить важче, ніж будь-коли
|
| Гіркі сльози мочать мої щоки
|
| Сильний удар розірвав твої узи життя
|
| Сили долі, ти можеш мені пробачити?
|
| Потоки червоної крові течуть навколо вашого тіла
|
| Білий і прекрасний він був сповнений хіть і життя
|
| Ти б ніколи не була іншою жінкою
|
| Узи й ланцюги чинили опір нашій любові
|
| Могутні й сильні, але в смерті вони переможені
|
| Відчай і відвага — мої вірні супутники
|
| Для останнього кроку, який зараз стоїть переді мною
|
| Я б’ю крижаною сталлю собі в ребра
|
| Тепла кров мого серця змішується з твоєю
|
| Вмираючи, я стаю на коліна, цілую твої губи
|
| Поки смерть не зітре останній поцілунок |