| Вниз на старій плантації
|
| Старий Мессі володів мною як рабом
|
| У нього була дівчина, яку він звав Лорена
|
| І ми залицялися там, де махають дикі банани
|
| Довгі роки там ми залицялися
|
| І ми були щасливі, як один
|
| І моя наполеглива робота допомогла Мессі
|
| А щастя в житті тільки почалося
|
| Місяць більше не світить на Лорену
|
| Як ми сиділи й дивилися на куна серед кукурудзи
|
| І опосум, який грає на диких бананах
|
| А стара сова гуде, як ріг
|
| Одного разу я зателефонував побачити мою любу Лорену
|
| Я думав, що вона зустріне мене біля воріт
|
| Але вони забрали її до старої Вірджині
|
| І залишив мене оплакувати її долю
|
| Роками я бажав побачити її
|
| І думки про неї завжди були в моїй голові
|
| Одного разу Мессі прочитав мені листа
|
| Сказав мені, що Лорена померла
|
| Місяць більше не світить на Лорену
|
| Як ми сиділи й дивилися на куна серед кукурудзи
|
| І опосум, який грає на диких бананах
|
| А стара сова гуде, як ріг
|
| Але я знаю, що її душа потрапила в рай
|
| І там вона завжди вільна від болю
|
| І їй дають світлішу корону
|
| І більше вона не буде носити ланцюг темряка
|
| Місяць більше не світить на Лорену
|
| Як ми сиділи й дивилися на куна серед кукурудзи
|
| І опосум, який грає на диких бананах
|
| А стара сова гуде, як ріг |