| Я не знаю, чому я боюся: я знаю свій шлях тут
|
| Картонні дерева, намальовані моря, звук тут…
|
| Так, світ, який варто відкрити заново
|
| Але я нікуди не поспішаю
|
| І мені потрібна хвилинка
|
| Розмови пошепки в переповнених коридорах
|
| Атмосфера тут така захоплююча, як завжди
|
| Відчуйте божевілля раннього ранку
|
| Відчуйте магію створення
|
| Все так, наче ми ніколи не прощалися
|
| Я витратив стільки ранків, просто намагаючись протистояти тобі
|
| Зараз я тремчу, ти не знаєш, як я сумував за тобою
|
| Скучив за казковими пригодами
|
| На цьому ігровому майданчику, що постійно обертається
|
| Ми були разом молодими
|
| Я виходжу з макіяжу, світло вже горить
|
| Незабаром камери почнуть обертатися...
|
| І раннє божевілля
|
| І магія в створенні
|
| Так, все так, ніби ми ніколи не прощалися
|
| Я не хочу бути сам, це все в минулому
|
| Цей світ чекав досить довго: я нарешті повернувся додому!
|
| І цей час буде більшим і яскравішим, ніж ми знали
|
| Тож дивіться, як я літаю, ми всі знаємо, що я можу це зробити…
|
| Чи можу я припинити тремтіння рук?
|
| Чи був колись момент
|
| Маючи так багато, заради чого жити?
|
| Розмови пошепки в переповнених коридорах
|
| Так багато сказати, не тільки сьогодні, але завжди...
|
| У нас буде божевілля рано вранці
|
| Ми створимо магію
|
| Так, все так, ніби ми ніколи не прощалися
|
| Так, все так, ніби ми ніколи не прощалися…
|
| Ми навчили світ новим способам мріяти! |