Переклад тексту пісні King of Tricks - We Were Skeletons

King of Tricks (оригінал)

Sometimes I question my ability to write, think, act, or do
Either way I just want to go back
To not thinking of you and moving on
Like a breeze that lifts a leaf off its tree
But who’s this me?
This mess of bones and blood that just won’t stop knocking on
The door of misery
Just to act all frustrated when he answers
Another poet party crasher, a mess of so much wasted breath and ugly mistakes
Only a footprint left on the dirt of the world
We all argue, «We're trying our best!»
In which case, how pathetic
Our greatest attempts must be against such trials
Indeed innumerable
But maybe I’m looking at it the wrong way
That this puzzl (if even a puzzle) is not mant to be solved
But instead observed
Like the fog driven ships from the docks or the autumn trees
As they undress in preparation for their slumber in icy beds
And how their scarves and waistcoats bat about in the breeze…
All quiet now
Silent, yet not seething
At once simple and deceiving
Because a reflection is a conception is not real
A shadow of a puppet on the walls of the mind
Take down the shade but don’t turn out the light
Undress, undress for me and bare your body
So the light and the shadows may hit just right
I wish to be contained in you
As we are contained and consumed in night
I’m only a cord of wood waiting to be spent in the blossoming light
That crawls into the cool air cutting through a fevered haze

(переклад)

Іноді я сумніваюся в моїй здатності писати, думати, діяти чи робити
У будь-якому випадку я просто хочу повернутись
Щоб не думати про вас і рухатися далі
Як вітерець, що зриває лист зі свого дерева
Але хто це я?
Цей безлад із кісток і крові, який не перестає стукати
Двері біди
Щоб просто розчаруватися, коли він відповідає
Ще один крах поетової вечірки, безлад стільки витраченого дихання та потворних помилок
Лише слід залишився на бруді світу
Ми всі сперечаємося: «Ми намагаємося зробити все можливе!»
У такому разі, як жалюгідно
Наші найбільші спроби мають бути проти таких випробувань
Дійсно незліченна кількість
Але, можливо, я дивлюсь на це не так
Що цю головоломку (навіть головоломку) не розгадувати
Але натомість спостерігав
Як туман, який гнав кораблі з доків чи осінні дерева
Коли вони роздягаються, готуючись до сну в крижаних ліжках
І як їхні шарфи й жилети літають на вітерці…
Тепер все тихо
Тиха, але не кипить
Одночасно просто й оманливо
Оскільки відображення — це концепція не реальна
Тінь ляльки на стінах розуму
Зніміть штор, але не вимикайте світло
Роздягніться, роздягніться заради мене і оголи своє тіло
Тож світло й тіні можуть потрапити якраз
Я бажаю бути з тобою
Оскільки нас вміщені й поглинуті вночі
Я лише дерев’яний шнурок, який чекав потрапити у квітучого світла
Це повзає в прохолодне повітря, розрізаючи гарячий серпанок