| Я чую заклик до зброї
|
| Я відповідаю відразу
|
| Мої брати тепер ми маршуємо
|
| На звук зброї
|
| Так, люди помруть, але я не буду боятися
|
| Я пам’ятаю слова, які сказав мені тато
|
| «Сину мій, ти повинен бути сміливим
|
| Ваша сталь має бути справжньою
|
| І на тому полі війни, мій сину
|
| Ви знаєте, що потрібно робити»
|
| Мій батько, мій батько
|
| Ваші сини будуть стояти високо
|
| Ми повернемося додому
|
| Перемога чи ні взагалі
|
| Бо я не боягуз
|
| Я знову буду сміятися над смертю
|
| А тепер вперед, мої брати
|
| До нашого славного кінця
|
| О, банер стоїть так високо
|
| Яка слава чекає нас усіх
|
| Поспішайте, браття
|
| До осіннього опадання листя
|
| Бій буде завершено
|
| І ми пропустимо наш дзвінок
|
| Я повинен довести свою силу
|
| Як справжній воїн
|
| Я подивлюсь своєму ворогу у очі
|
| Потім проведіть їх
|
| «Май сміливість, сину мій
|
| Бо я з тобою здалеку
|
| Ваші предки спостерігають
|
| А тепер покажи їм, хто ти»
|
| Мій батько, мій батько
|
| Ваші сини не підведуть
|
| Ми будемо боротися до останнього
|
| І наша справа переможе
|
| Бо я не боягуз
|
| Я знову буду сміятися над смертю
|
| А тепер вперед, сміливі сини
|
| До нашого славного кінця
|
| Як ми стоїмо так горді й високі
|
| Яка слава чекає нас усіх
|
| Нарешті настав мій час
|
| Нарешті я докажу себе
|
| Але я ніколи не бачив свого ворога
|
| Коли вони вдарили нас газом
|
| Тоді я бачив, як гинуть мої брати
|
| Спожито димом
|
| Обличчя перевертаються в агонії
|
| Хапаючись за зіпсовані горла
|
| Як я вмираю серед стільки багатьох
|
| Моє ім’я загублено у натовпі
|
| Коли я випльовую свої легені
|
| Батьку мій, ти гордий?
|
| Справді славний кінець
|
| Я впадаю в тиху могилу
|
| Яка слава чекає нас усіх
|
| Скажи мені батьку, ти збрехав?
|
| Солдат не може померти!
|
| Чи був сенс, коли я впав?
|
| Де слава?
|
| Де для мене слава? |