Переклад тексту пісні Откровение - Виконт

Откровение (оригінал)

Слышал голос, слышал чей-то зов.
Видел сон или придумал сам
Шорох трав ко мне в ночи принёс
Откровенья дальних стран.
Я увидел, что она не здесь
Я услышал то, что скрыл туман
Обречённостью повял лес,
В звёздном небе кто-то гнал буран.
И сложилось вдруг из звёзд лицо,
И упала с края век слеза —
О, великих сил небес кольцо,
Я не плачу — это резь в глазах.
Только в сфере звёздных судеб и миров
Согреваются теплом твои ладони.
Яркий свет засыпет серебром,
Заполняя отпечатков след.
Подожди меня, мой рассвет,
Видел ввысь дорогу,
Только встретиться с тобою
Нам не суждено.
Сердце плавится от линий глаз
Превращая все, что было, в прах
Так ударом бьётся в пыль алмаз
Блеск надежды, цвет души и страх.
Надо мною хоровод миров
И лицо открыто лишь на миг
От вселенных тянет холод в кровь
Я и молод и уже старик.
Как случилось заглянуть за грань?
Я увидел то, что не дано —
Откровение — и приз, и дань
Жить как прежде мне не суждено.
Только в сфере звёздных судеб и миров
Согреваются теплом твои ладони.
Яркий свет засыпет серебром,
Заполняя отпечатков след.
Подожди меня, мой рассвет,
Видел ввысь дорогу,
Только встретиться с тобою
Нам не суждено.
Вдруг исчезло в звёздной мгле лицо
И ударом пустота сквозь мрак
О, великих сил небес кольцо
Сто смертей и сотни лет назад.
Я упал и растворился в синей мгле
Разрывается на части ритм сердца
Я плыву на странном корабле
Понимая, что дороги нет
Застывает кровь, размывает след
Ты меня не встретишь
Там, у призрачных ворот,
Печаль моя живёт.

(переклад)

Чув голос, чув чийсь поклик.
Бачив сон чи придумав сам
Шурхіт трав до мені в ночі приніс
Одкровення далеких країн.
Я побачив, що вона не тут
Я почув те, що приховав туман
Приреченістю повів ліс,
У зоряному небі хтось гнав буран.
І склалося раптом із зірок обличчя,
І впала з краю століття сльозу —
О, великих сил небес обручка,
Я не плачу — це різь у очах.
Тільки в сфері зоряних доль і світів
Зігріваються теплом твої долоні.
Яскраве світло засипе сріблом,
Заповнюючи відбитків слід.
Почекай мене, мій світанок,
Бачив угору дорогу,
Тільки зустрітися з тобою
Нам не судилося.
Серце плавиться від ліній очей
Перетворюючи все, що було, на прах
Так ударом б'ється в пил алмаз
Блиск надії, колір душі і страх.
Наді мною хоровод світів
І особа відкрита лише на миття
Від Всесвіту тягне холод у кров
Я і молодий і вже старий.
Як трапилося заглянути за межу?
Я побачив те, що не дано —
Одкровення — і приз, і данина
Жити як раніше мені не судилося.
Тільки в сфері зоряних доль і світів
Зігріваються теплом твої долоні.
Яскраве світло засипе сріблом,
Заповнюючи відбитків слід.
Почекай мене, мій світанок,
Бачив угору дорогу,
Тільки зустрітися з тобою
Нам не судилося.
Раптом зникло в зірковій темряві обличчя
І ударом порожнеча крізь мороку
О, великих сил небес обручка
Сто смертей і сотні років тому.
Я впав і розчинився в синій темряві
Розривається на частині ритм серця
Я пливу на дивному кораблі
Розуміючи, що дороги немає
Застигає кров, розмиває слід
Ти мене не зустрінеш
Там, біля примарних воріт,
Сум моя живе.