| Сиди тут і чекай того, що може ніколи не прийти
|
| Ці стіни, вони тримають мене, я плачу за те, що зробив
|
| Довгі ночі й темні дні я зустрічаюся з цим світом наодинці
|
| Тіні поглинають мене, я ходжу тепер сам
|
| Ти був першим, останнім, тепер все не так
|
| Ти був повітрям, яким я дихаю, тепер все, що мені потрібно, зникло
|
| Тут одна, але не можу піти, не можу відірватися
|
| Ось де ти мене залишив, тож тут я залишуся
|
| Ти був першим, останнім, тепер все не так
|
| Ти був повітрям, яким я дихаю, тепер все, що мені потрібно, зникло
|
| Ти був серцем, яке билося в моєму вмираючому ядрі
|
| Ти викликав у мене спрагу життя, ти залишив мене хотіти ще
|
| Бо коли ти прийшов, присягаюся, я знав твоє ім’я
|
| Ти був тим, хто почав, ти розбив мені серце, а потім залишив мене
|
| А коли ти любиш, клянусь, цього мало
|
| Я був винний, я захопився, а потім зробив тобі боляче
|
| Ти був першим, останнім, тепер все не так
|
| Ти був повітрям, яким я дихаю, тепер все, що мені потрібно, зникло
|
| Ти був серцем, яке билося в моєму вмираючому ядрі
|
| Ти викликав у мене спрагу життя, ти залишив мене хотіти ще |