| Кожен раз, коли йде дощ, Господи, я біжу до свого вікна
|
| Все, що я роблю — просто заломлюю руки й стогнать
|
| І послухай цей грім, Господи
|
| Хіба ти не чуєш, як стогін самотнього вітру?
|
| Скажи мені, дитино, чому тебе так довго не було?
|
| Скажи мені, дитино, чому тебе так довго не було?
|
| Вас так давно не було
|
| Скажи мені, дитино, чому тебе так довго не було?
|
| Вовк дряпає в мої двері, Господи, Господи
|
| І я чую, як стогін самотнього вітру
|
| Скажи мені, дитино, чому тебе так довго не було?
|
| Хтось сказав, що їм здалося, що вони бачили, як ти ревів у Ріно
|
| З старшим із Сан-Антона
|
| Вони кажуть мені, що я дурень, добре для вас, але що вони знають?
|
| Скажи мені, дитино, чому тебе так довго не було?
|
| Скажи мені, дитино, чому тебе так довго не було?
|
| Вас так давно не було
|
| Скажи мені, дитино, чому тебе так довго не було?
|
| Вовк дряпає в мої двері, Господи, Господи
|
| І я чую, як стогін самотнього вітру
|
| Скажи мені, дитино, чому тебе так довго не було?
|
| Я нічого не хочу робити, Господи, тож, мабуть, я можу потрапити камінням
|
| І нехай минуле малює картини в моїй голові
|
| І вбити п’яту лорда-грома і спробувати написати сумну, сумну пісню
|
| Скажи мені, дитино, чому тебе так довго не було?
|
| Скажи мені, дитино, чому тебе так довго не було?
|
| Вас так давно не було
|
| Скажи мені, дитино, чому тебе так довго не було?
|
| Вовк дряпає в мої двері, Господи, Господи
|
| І я чую, як стогін самотнього вітру
|
| Скажи мені, дитино, чому тебе так довго не було?
|
| Скажи мені, дитино, чому тебе так довго не було? |