Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Пастух, виконавця - Тимур Муцураев.
Дата випуску: 17.11.2019
Мова пісні: Російська мова
Пастух(оригінал) |
Костер догорел и звезды тускнеют |
И ждет впереди нас дорожная пыль |
Проносятся годы и люди стареют, |
Но не забывают старинную быль |
Жил в странах далеких, средь гор жил высоких |
Молоденький парень пастух |
Он жил в деревеньке играл на свирели |
Играл аж захватывал дух |
когда он играл все кругом замирали |
лишь слышно как звуки льются нежным ручьём |
о том пастушке уже многие знали |
И вот он предстал пред самим королем |
Он долго играл лилась музыка нежно |
Как будто бы в небе летят журавли |
Они улетают, они тихо плачут |
По щекам царя слезы вдруг потекли. |
О, чудный пастух, будешь жить в моем замке |
И целыми днями мне будешь играть, |
Ты будешь в достатке, ты будешь как в сказке, |
И больше заботы не будешь ты знать. |
О, добрый король, за заботу спасибо, |
Но мне лишь по сердцу свободная жизнь, |
Люблю свои горы, деревья и звезды, |
Без них мне и дня не прожить. |
Король рассердился: «Как смеешь пастух ты, |
Как смеешь желание мое отклонить? |
Схватите его и в оковы закуйте, |
В темнице сырой теперь будешь ты жить!» |
А утром чуть свет королю доложили, |
Что умер пастух, умер он от тоски, |
На холме лесном пастуха схоронили, |
А рядом к нему положили цветы. |
Костер догорел и звезды тускнеют, |
И ждет впереди нас дорожная пыль, |
Проносятся годы и люди стареют, |
Но не забывают старинную быль. |
О, старый король, не мало ты прожил, |
Но истинны старой понять ты не смог, |
Ведь певчая птица, коль пела на воле, |
В плену никогда не споет… |
(переклад) |
Багаття догоріло і зірки тьмяніють |
І чекає попереду нас дорожній пил |
Проносяться роки і люди старіють, |
Але не забувають старовинну булу |
Жив у країнах далеких, серед гір жив високих |
Молоденький хлопець пастух |
Він жив у дереві грав на звірі |
Грав аж захоплював дух |
коли він грав все кругом завмирали |
лише чутно як звуки ллються ніжним струмком |
про той пастух вже багато хто знав |
І ось він постав перед самим королем |
Він довго грав лилася музика ніжно |
Начебто в небі летять журавлі |
Вони відлітають, вони тихо плачуть |
По щеках царя сльози раптом потекли. |
О, чудовий пастух, житимеш у моєму замку |
І цілими днями мені гратимеш, |
Ти будеш у достатку, ти будеш як у казці, |
І більше турботи не знатимеш. |
О, добрий королю, за турботу дякую, |
Але мені тільки по серцю вільне життя, |
Люблю свої гори, дерева та зірки, |
Без них мені і дня не прожити. |
Король розсердився: «Як смієш ти пастух, |
Як смієш моє бажання відхилити? |
Схопіть його і в окови закуйте, |
У темниці сирої тепер ти житимеш!» |
А вранці на світанку королю доповіли, |
Що помер пастух, помер він від туги, |
На пагорбі лісовому пастуха поховали, |
А поруч до нього поклали квіти. |
Багаття догоріло і зірки тьмяніють, |
І чекає попереду нас дорожній пил, |
Проносяться роки і люди старіють, |
Але не забувають старовинну бувальщину. |
О, старий королю, чимало ти прожив, |
Але істинні старій зрозуміти ти не зміг, |
Адже співчий птах, коли співав на волі, |
В полоні ніколи не співає... |