Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Пастух, виконавця - Тимур Муцураев. Дата випуску: 17.11.2019
Мова пісні: Російська мова
Пастух(оригінал) |
| Костер догорел и звезды тускнеют |
| И ждет впереди нас дорожная пыль |
| Проносятся годы и люди стареют, |
| Но не забывают старинную быль |
| Жил в странах далеких, средь гор жил высоких |
| Молоденький парень пастух |
| Он жил в деревеньке играл на свирели |
| Играл аж захватывал дух |
| когда он играл все кругом замирали |
| лишь слышно как звуки льются нежным ручьём |
| о том пастушке уже многие знали |
| И вот он предстал пред самим королем |
| Он долго играл лилась музыка нежно |
| Как будто бы в небе летят журавли |
| Они улетают, они тихо плачут |
| По щекам царя слезы вдруг потекли. |
| О, чудный пастух, будешь жить в моем замке |
| И целыми днями мне будешь играть, |
| Ты будешь в достатке, ты будешь как в сказке, |
| И больше заботы не будешь ты знать. |
| О, добрый король, за заботу спасибо, |
| Но мне лишь по сердцу свободная жизнь, |
| Люблю свои горы, деревья и звезды, |
| Без них мне и дня не прожить. |
| Король рассердился: «Как смеешь пастух ты, |
| Как смеешь желание мое отклонить? |
| Схватите его и в оковы закуйте, |
| В темнице сырой теперь будешь ты жить!» |
| А утром чуть свет королю доложили, |
| Что умер пастух, умер он от тоски, |
| На холме лесном пастуха схоронили, |
| А рядом к нему положили цветы. |
| Костер догорел и звезды тускнеют, |
| И ждет впереди нас дорожная пыль, |
| Проносятся годы и люди стареют, |
| Но не забывают старинную быль. |
| О, старый король, не мало ты прожил, |
| Но истинны старой понять ты не смог, |
| Ведь певчая птица, коль пела на воле, |
| В плену никогда не споет… |
| (переклад) |
| Багаття догоріло і зірки тьмяніють |
| І чекає попереду нас дорожній пил |
| Проносяться роки і люди старіють, |
| Але не забувають старовинну булу |
| Жив у країнах далеких, серед гір жив високих |
| Молоденький хлопець пастух |
| Він жив у дереві грав на звірі |
| Грав аж захоплював дух |
| коли він грав все кругом завмирали |
| лише чутно як звуки ллються ніжним струмком |
| про той пастух вже багато хто знав |
| І ось він постав перед самим королем |
| Він довго грав лилася музика ніжно |
| Начебто в небі летять журавлі |
| Вони відлітають, вони тихо плачуть |
| По щеках царя сльози раптом потекли. |
| О, чудовий пастух, житимеш у моєму замку |
| І цілими днями мені гратимеш, |
| Ти будеш у достатку, ти будеш як у казці, |
| І більше турботи не знатимеш. |
| О, добрий королю, за турботу дякую, |
| Але мені тільки по серцю вільне життя, |
| Люблю свої гори, дерева та зірки, |
| Без них мені і дня не прожити. |
| Король розсердився: «Як смієш ти пастух, |
| Як смієш моє бажання відхилити? |
| Схопіть його і в окови закуйте, |
| У темниці сирої тепер ти житимеш!» |
| А вранці на світанку королю доповіли, |
| Що помер пастух, помер він від туги, |
| На пагорбі лісовому пастуха поховали, |
| А поруч до нього поклали квіти. |
| Багаття догоріло і зірки тьмяніють, |
| І чекає попереду нас дорожній пил, |
| Проносяться роки і люди старіють, |
| Але не забувають старовинну бувальщину. |
| О, старий королю, чимало ти прожив, |
| Але істинні старій зрозуміти ти не зміг, |
| Адже співчий птах, коли співав на волі, |
| В полоні ніколи не співає... |