| Я походжу з довгого ряду випивників і користувачів
|
| Синяки та невдахи, так
|
| Колода була складена проти мене
|
| Тато помер, коли мені було п’ятнадцять
|
| Єдине, що він залишив мені
|
| Це був ремінь із нашим ім’ям на спині
|
| І ця напіввипита пляшка віскі
|
| Тож я плакав, щоб спати вночі
|
| Молившись, щоб Господь витягнув мене з цього подвійного простору
|
| Хлопчик із глушини, вирощений зі зброєю та ножами
|
| Але саме ця гітара врятувала мені життя
|
| Втопив мій сум у мелодії
|
| У час, коли Бог забув про мене
|
| Коли нікого не було, щоб підспівувати
|
| З сином, сином, сином пісні
|
| Мама завжди боролася за мене
|
| Коли вона створила людину, якою я знала, що я буду
|
| Молилася, щоб я завжди розправляла крила й літала
|
| Тепер я тут, на цій сцені
|
| Я знаю, що у мене ще є довгий біса шлях
|
| Йти, але я відчуваю вітер змін
|
| З кожною піснею, яку я співаю
|
| Тепер я закладаю дітей спати більшу частину ночі
|
| У мене тепер будинок, біса з подвійною шириною
|
| Все ще хлопчик із глухої місцевості зі зброєю та ножами
|
| І я граю на цій гітарі для своєї милої дружини
|
| Все ще гублюсь у мелодії
|
| І все добре між Богом і мною
|
| Дякую всім, хто співає
|
| З сином, сином, сином пісні
|
| ох
|
| Я син, я син, я син пісні (О, так)
|
| Я син, я син, я син пісні
|
| Я син, я син, я син пісні
|
| Я син, я син, я син пісні
|
| Я походжу з довгої лінії
|
| Про п’яниць і користувачів
|
| Синяки та невдахи, так |