Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Sent En Lördagkväll, виконавця - The Hellacopters.
Дата випуску: 24.03.2002
Мова пісні: Шведський
Sent En Lördagkväll(оригінал) |
Vi satt en kväll och pratade |
Boba, Chips och jag |
Vi grundade med groggen |
Och hade det ganska bra |
Vi hade blivit gamla |
Nästan hundra år |
Vi satt som vi alltid hade gjort |
Och följde gamla spår |
Vi talade om Sverige |
Som är landet där vi bor |
Där alla har det bra |
Och där ingen blir för stor |
Men varje fredagkväll |
Tjuter varulven i sta’n |
Han springer längs trottoaren |
Och vädrar ut sitt hat |
Boba lutar sig tillbaks |
Och tänder en cigarett |
Han försöker få nå't sagt |
Men det är inte så lätt |
För han ser så onda bilder |
I en öken utan slut |
Där ingen är tillsammans |
Och hjälps åt att hitta ut |
«De kloka låser dörren» |
Säger Boba för sig själv |
«De kloka låser dörren |
Och barnen skriker på hjälp.» |
Och varje sjuttifemma |
Som en män'ska dricker ur |
I en dröm om en bättre värld |
Som dom sedan pissar ut |
Nu blir Boba lätt extatisk |
Å han står i sin fåtölj |
Han spiller grogg åt alla håll |
Men är ännu inte nöjd |
Det är ju vad vi alla vill |
Som super tills vi dör! |
Att bygga nå't tillsammans |
Som ingen djävel förstör! |
Sen säckar Boba helt ihop |
Nu är han allt för full. |
Han somnar som ett litet barn |
Mitt i sin fåtölj |
Men vi andra sitter vakna |
Och tänker på hans dröm |
Den svävar som en stjärna |
Mitt i vårt vardagsrum |
Ja, den svävar som en stjärna |
Mitt i vårt vardagsrum… |
(переклад) |
Одного вечора ми розмовляли |
Боба, Чіпс і я. |
Ми заснували разом із грогом |
І мав це дуже добре |
Ми постаріли |
Майже сто років |
Ми сиділи, як завжди |
І пішов за старими слідами |
Ми говорили про Швецію |
Яка країна, де ми живемо |
Де всім добре |
І де ніхто не стає занадто великим |
Але кожну п’ятницю ввечері |
Перевертень виє в місті |
Він біжить тротуаром |
І висвітлює свою ненависть |
Боба відкидається назад |
І запалити сигарету |
Він намагається щось сказати |
Але це не так просто |
Бо він бачить такі злі образи |
У пустелі без кінця |
Де нікого разом |
І допоможіть дізнатися |
«Мудрий замикає двері» |
— каже собі Боба |
«Мудрий замикає двері |
А діти кричать про допомогу». |
І кожні сімдесят п’ять |
Як людина, що п'є |
У мрії про кращий світ |
Яку вони потім мочиться |
Тепер Боба легко приходить у захват |
О, він стоїть у своєму кріслі |
Він розливає грогг на всі боки |
Але поки не задоволений |
Це те, чого ми всі хочемо |
Як супер, поки ми не помремо! |
Побудувати щось разом |
Як жоден диявол не руйнує! |
Тоді Боба повністю збирає речі |
Тепер він занадто п'яний. |
Він засинає, як маленька дитина |
Посередині свого крісла |
Але інші з нас не сплять |
І думає про свою мрію |
Воно пливе, як зірка |
Посередині нашої вітальні |
Так, він пливе, як зірка |
Посередині нашої вітальні… |