| І всі наші гріхи,
|
| Повернись, щоб переслідувати нас нарешті,
|
| Щоб постояти і торкнутися нас по плечу,
|
| І усміхнутися мовчки,
|
| Це все мається на увазі,
|
| Ти помреш, намагаючись пережити це,
|
| Ви також можете забути це,
|
| Все-таки я переконаний,
|
| Цікаво, що якщо — це найгірше, що є,
|
| Тож ми розлили по пляшках та відклали всі свої жаль,
|
| Нехай вони бродять і повертаються до тями,
|
| Повернувся додому й проспал кілька днів,
|
| Прокинувся і сміявся з того, якими дурними ми були,
|
| І всі ці рядки не відповідають тому, що я мав на думці,
|
| Невдала спроба капсулізувати почуття,
|
| Тож я просто намагаюся,
|
| Не вдається і спробуйте і спробуйте ще раз,
|
| Колись я клянусь, що отримаю це,
|
| Тому що я переконаний, що поступитися — це найгірше, що є,
|
| Тож ми розлили по пляшках та відклали всі свої жаль,
|
| Нехай вони бродять і повертаються до тями,
|
| Повернувся додому й проспал кілька днів,
|
| Прокинувся і сміявся з того, якими дурними ми були,
|
| Ми це подолаємо,
|
| Сумний, сильний, безпечний і тверезий,
|
| Ми будемо рухатися вперед,
|
| І знати, де ми помилилися,
|
| Але ти не можеш повернутися додому,
|
| Ви не можете повернутися додому,
|
| Ви не можете повернутися додому,
|
| Ви не можете повернутися додому,
|
| Ви не можете повернутися додому!
|
| Ви не можете повернутися додому!
|
| Ви не можете повернутися додому!!!
|
| Тож ми розлили по пляшках та відклали всі свої жаль,
|
| Нехай вони бродять і повертаються до тями,
|
| Повернувся додому й проспал кілька днів,
|
| Прокинувся і сміявся з того, якими дурними ми були раніше. |