Переклад тексту пісні Письмо к женщине - ST

Письмо к женщине (оригінал)

На фото Сергей Есенин
Вы помните?
Вы все, конечно, помните,
Как я стоял, приблизившись к стене.
Взволнованно ходили вы по комнате
И что-то резкое в лицо бросали мне!
Вы говорили: Нам пора расстаться,
Что вас измучила моя шальная жизнь;
Что вам пора за дело приниматься,
А мой удел — катиться дальше, вниз!
Любимая!
Меня вы не любили.
Не знали вы, что в сонмище людском
Я был, как лошадь, загнанная в мыле,
Пришпоренная смелым ездоком.
Не знали вы, что я в сплошном дыму,
В развороченном бурей быте
С того и мучаюсь, что не пойму —
Куда несет нас рок событий.
Тогда и я, под дикий шум,
Но зрело знающий работу,
Спустился в корабельный трюм,
Чтоб не смотреть людскую рвоту.
Тот трюм был — Русским кабаком;
И я склонился над стаканом,
Чтоб, не страдая ни о ком,
Себя сгубить в угаре пьяном.
Любимая!
Я мучил вас,
У вас была тоска в глазах усталых:
Что я пред вами напоказ
Себя растрачивал в скандалах.
Но вы не знали, что в сплошном дыму,
В развороченном бурей быте
С того и мучаюсь, что не пойму,
Куда несет нас рок событий…

Письмо к женщине (переклад)

На фото Сергій Єсенін
Ви пам'ятайте?
Ви, звичайно, пам'ятаєте,
Як я стояв, наблизившись до стіни.
Схвильовано ходили ви по кімнаті
І щось різке в обличчя кидали мені!
Ви говорили: Нам пора розлучитися,
Що вас змучило моє шалене життя;
Що вам пора за справу прийматися,
А мій спадок котитися далі, вниз!
Улюблена!
Мене ви не любили.
Не знали ви, що в сонмище людському
Я був, як кінь, загнаний у милі,
Пришпорена сміливим їздом.
Не знали ви, що я в суцільному диму,
У розвернутому бурею побуті
Тому й мучаюся, що не розумію—
Куди несе нас доля подій.
Тоді і я, під дикий гомін,
Але зріло знає роботу,
Спустився в корабельний трюм,
Щоб не дивитися людське блювання.
Той трюм був Російським шинком;
І я схилився над склянкою,
Щоб, не страждаючи ні про,
Себе занапастити в чаді п'яним.
Улюблена!
Я мучив вас,
У вас була туга в очах втомлених:
Що я перед вами напоказ
Себе витрачав у скандалах.
Але ви не знали, що в суцільному диму,
У розвернутому бурею побуті
Тому і мучаюся, що не зрозумію,
Куди несе нас доля подій…