Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Письмо к женщине, виконавця - ST.
Дата випуску: 23.08.2016
Мова пісні: Російська мова
Письмо к женщине(оригінал) |
На фото Сергей Есенин |
Вы помните? |
Вы все, конечно, помните, |
Как я стоял, приблизившись к стене. |
Взволнованно ходили вы по комнате |
И что-то резкое в лицо бросали мне! |
Вы говорили: Нам пора расстаться, |
Что вас измучила моя шальная жизнь; |
Что вам пора за дело приниматься, |
А мой удел — катиться дальше, вниз! |
Любимая! |
Меня вы не любили. |
Не знали вы, что в сонмище людском |
Я был, как лошадь, загнанная в мыле, |
Пришпоренная смелым ездоком. |
Не знали вы, что я в сплошном дыму, |
В развороченном бурей быте |
С того и мучаюсь, что не пойму — |
Куда несет нас рок событий. |
Тогда и я, под дикий шум, |
Но зрело знающий работу, |
Спустился в корабельный трюм, |
Чтоб не смотреть людскую рвоту. |
Тот трюм был — Русским кабаком; |
И я склонился над стаканом, |
Чтоб, не страдая ни о ком, |
Себя сгубить в угаре пьяном. |
Любимая! |
Я мучил вас, |
У вас была тоска в глазах усталых: |
Что я пред вами напоказ |
Себя растрачивал в скандалах. |
Но вы не знали, что в сплошном дыму, |
В развороченном бурей быте |
С того и мучаюсь, что не пойму, |
Куда несет нас рок событий… |
(переклад) |
На фото Сергій Єсенін |
Ви пам'ятайте? |
Ви, звичайно, пам'ятаєте, |
Як я стояв, наблизившись до стіни. |
Схвильовано ходили ви по кімнаті |
І щось різке в обличчя кидали мені! |
Ви говорили: Нам пора розлучитися, |
Що вас змучило моє шалене життя; |
Що вам пора за справу прийматися, |
А мій спадок котитися далі, вниз! |
Улюблена! |
Мене ви не любили. |
Не знали ви, що в сонмище людському |
Я був, як кінь, загнаний у милі, |
Пришпорена сміливим їздом. |
Не знали ви, що я в суцільному диму, |
У розвернутому бурею побуті |
Тому й мучаюся, що не розумію— |
Куди несе нас доля подій. |
Тоді і я, під дикий гомін, |
Але зріло знає роботу, |
Спустився в корабельний трюм, |
Щоб не дивитися людське блювання. |
Той трюм був Російським шинком; |
І я схилився над склянкою, |
Щоб, не страждаючи ні про, |
Себе занапастити в чаді п'яним. |
Улюблена! |
Я мучив вас, |
У вас була туга в очах втомлених: |
Що я перед вами напоказ |
Себе витрачав у скандалах. |
Але ви не знали, що в суцільному диму, |
У розвернутому бурею побуті |
Тому і мучаюся, що не зрозумію, |
Куди несе нас доля подій… |