Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Ушедшие предки, виконавця - Sagath. Дата випуску: 13.06.2019
Мова пісні: Російська мова
Ушедшие предки(оригінал) |
| Мы бежим по лимбу всей своей жизни |
| Пытаясь выйти на свет |
| Мы — видим тени, в миг когда болезни |
| Берут над бренным телом вверх |
| Ты тоже видишь это? |
| Нет? |
| Странно |
| Вот же, у изголовья встал он |
| Почему-то смотрит сверху камнем |
| Потирает руки, ждет он, хватит |
| Они шепчут, что я виновен |
| Что должен признаться, и быть упокоен |
| Демон хочет мою душу в лоно |
| Он послал за мной псов, я слышу вой |
| Смрад их скверны задувает с крыш |
| Тени тянут руки, я как третий лишний |
| Прикованный к постели жалкий грешник |
| Время еще есть, сжимаю крест свой |
| Отец, прости, я слишком грешен, мой Боже |
| Воздев свой перст, я каюсь дрожь взяла кожу |
| Свет наполнил мой предсмертный одр |
| Мягкий шепот ты освобожден и |
| Чувствую, как руки поднимают вверх |
| Я иду по следам своих предков |
| Смотрят, сквозь полумрак моей комнаты |
| Давно ушедшие предки, |
| А за окном кружат вороны |
| Будто марионетки |
| Часы считают деления |
| Я вижу тени на стенах, скованы руки, колени |
| И я взмываю мгновенно, я вижу тело в постели |
| Спокойная тихая нега |
| Часы считают деления |
| Я вижу тени на стенах, скованы руки, колени |
| И я взмываю мгновенно, я вижу тело в постели |
| Спокойная тихая нега |
| Мы бежим по лимбу всей своей жизни |
| Пытаясь выйти на свет… |
| Мы — видим тени, в миг когда болезни |
| Берут над бренным телом вверх |
| Ты тоже видишь это? |
| Нет? |
| Странно… |
| Вот же, у изголовья встал он |
| Почему-то смотрит сверху камнем |
| Потирает руки, ждет он, хватит |
| (переклад) |
| Ми біжимо по лімбу всього свого життя |
| Намагаючись вийти на світло |
| Ми — бачимо тіні, в миг коли хвороби |
| Беруть над тлінним тілом нагору |
| Ти теж бачиш це? |
| Ні? |
| Дивно |
| Ось ж, у головою встав він |
| Чомусь дивиться зверху каменем |
| Потирає руки, чекає він, вистачить |
| Вони шепочуть, що я винен |
| Що має зізнатися, і бути спокій |
| Демон хоче мою душу в лоно |
| Він послав за мною псів, я чую виття |
| Смрад їх скверни задує з дахів |
| Тіні тягнуть руки, я як третій зайвий |
| Прикутий до постелі жалюгідний грішник |
| Час ще є, стискаю свій хрест |
| Батьку, пробач, я надто грішний, мій Боже |
| Вдягнувши свій перст, я каюся тремтіння взяла шкіру |
| Світло наповнило мою передсмертну одр |
| М'який шепіт ти звільнений і |
| Відчуваю, як руки піднімають нагору |
| Я іду слідами своїх предків |
| Дивляться, крізь напівтемрява моєї кімнати |
| Предки, що давно минули, |
| А за вікном кружляють ворони |
| Ніби маріонетки |
| Годинник вважає поділки |
| Я бачу тіні на стінах, сковані руки, коліна |
| І я знімаю миттєво, я бачу тіло в постелі |
| Спокійна тиха млість |
| Годинник вважає поділки |
| Я бачу тіні на стінах, сковані руки, коліна |
| І я знімаю миттєво, я бачу тіло в постелі |
| Спокійна тиха млість |
| Ми біжимо по лімбу всього свого життя |
| Намагаючись вийти на світло… |
| Ми — бачимо тіні, в миг коли хвороби |
| Беруть над тлінним тілом нагору |
| Ти теж бачиш це? |
| Ні? |
| Дивно… |
| Ось ж, у головою встав він |
| Чомусь дивиться зверху каменем |
| Потирає руки, чекає він, вистачить |