Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Écoutez-moi les gavroches, виконавця - Renaud. Пісня з альбому 50 + belles chansons, у жанрі Эстрада
Дата випуску: 09.06.2016
Лейбл звукозапису: Polydor France
Мова пісні: Французька
Écoutez-moi les gavroches(оригінал) |
Pour toutes les fleurs du béton, |
Pour tous les gamins de Paris, |
J’ai composé cette chanson |
Pour éclairer leurs sombres nuits. |
Pour ceux qui vivent sur le bitume, |
Qui n’ont jamais vu le gazon, |
Qui ne connaissent que la brume, |
Qui n’ont qu’un ciel gris pour plafond. |
Ecoutez-moi, les Gavroches, |
Vous les enfants de la ville, |
Non Paris n’est pas si moche, |
Ne pensez plus à l’an 2000. |
Ouvrez vos yeux pleins d’innocence |
Sur un Paris qui vit encore |
Et qui fera de votre enfance |
Le plus merveilleux des décors. |
Voyez plus loin que l’horizon, |
Le temps n’a pas tout démoli, |
Les rues sont pleines de chansons, |
Les murs ne sont pas toujours gris. |
Ecoutez-moi, les Gavroches, |
Vous les enfants de la ville, |
Non Paris n’est pas si moche, |
Ne pensez plus à l’an 2000. |
Traînez vos vies dans les ruelles, |
Dans les vieux bistrots, dans les cours, |
Et sur les pavés éternels |
Qui n’ont pas quitté les faubourgs. |
Allez respirer sur la Butte |
Tous les parfums de la Commune, |
Souvenir de Paris qui lutte, |
Et qui pleure parfois sous la Lune. |
Allez, Ecoutez-moi, les Gavroches, |
Vous les enfants de ma ville, |
Non Paris n’est vraiment pas si moche, |
Ne pensez plus à l’an 2000 |
(переклад) |
Для всіх бетонних квітів, |
Для всіх дітей у Парижі, |
Я написав цю пісню |
Щоб освітити їхні темні ночі. |
Для тих, хто живе на асфальті, |
Хто ніколи не бачив дерну, |
Хто знає тільки туман, |
У кого лише сіре небо для стелі. |
Послухайте мене, Гавроші, |
Ви, міські діти, |
Ні Париж не такий потворний, |
Не думайте більше про 2000 рік. |
Відкрийте свої невинні очі |
Про Париж, який все ще живе |
І хто зробить твоє дитинство |
Найпрекрасніші краєвиди. |
Дивіться далі за горизонт, |
Час не все знищив, |
Вулиці повні пісень, |
Стіни не завжди сірі. |
Послухайте мене, Гавроші, |
Ви, міські діти, |
Ні Париж не такий потворний, |
Не думайте більше про 2000 рік. |
Тягни своє життя алеями, |
У старих бістро, у дворах, |
І на вічній бруківці |
Хто не виїхав з околиць. |
Іди подихай на Бьютте |
Усі смаки Комуни, |
Пам'ять про тяжкий Париж, |
А іноді плаче під місяцем. |
Ну, послухайте мене, Гавроші, |
Ви, діти мого міста, |
Ні, Париж справді не такий потворний, |
Не думайте більше про 2000 рік |