Переклад тексту пісні Dans mon HLM - Renaud

Dans mon HLM (оригінал)

In a long and involved conversation with myself
I saw precious things come into view
And I poured through the files taken off my mental shelf
I dusted off some memories of you
Then I thought about the times when all the fair was green
How the phoenix of our love, first flapped it’s silver wings
All the urgency and passion of each new day as it happened
And how it all mellowed as it grew
I remember the times that our laughter would explode
And how you would turn to hide your smile
And then the hours of silence while the perfumed candle glowed
And both of us meandered on for miles
I remember the time I said, I really had to go
I remember the tears that filled your eyes
Then I touched your hand and told you that it really was a lie
And though you never knew it dear, I cried
Well it’s amazing how time can so softly change your ways
And make you look at things that can’t be seen
And how the years that roll by can start you listening
Not just to what they say, but what they mean
So forgive me my dear if I seem preoccupied
And if the razor edge of youth filled love is gone
But we’re both a little older, our relationship has grown
Not just in how it’s shaped, but how it’s shown
So forgive me my dear if I seem preoccupied
And if the razor edge of youth filled love is gone
But we’re both a little older and our relationship has grown
Not just in how it’s shaped, but how it’s shown

(переклад)

У довгій і заплутаній розмові зі мною
Я бачив, як дорогоцінні речі з’явилися в поле зору
І я переглянув файли, зняті з моєї ментальної полиці
Я стерла з себе деякі спогади про вас
Тоді я подумав про часи, коли весь ярмарок був зеленим
Як фенікс нашого кохання, першим замахав своїми срібними крилами
Уся невідкладність і пристрасть кожного нового дня, як це сталося
І як все це м’якшало, як зростало
Я пам’ятаю часи, коли наш сміх вибухав
І як би ви повернулися, щоб приховати посмішку
А потім години тиші, поки світилася парфумована свічка
І ми обоє мчали на милі
Я пам’ятаю час, коли сказала, що мені справді потрібно йти
Я пам’ятаю сльози, які наповнили твої очі
Тоді я доторкнувся до твоєї руки й сказав, що це справді була брехня
І хоча ти ніколи цього не знав, любий, я плакала
Дивно, як час може так м’яко змінити ваші способи
І змусити вас дивитися на речі, які неможливо побачити
І як роки, що минають, можуть почати слухати вас
Не лише на те, що вони говорять, а й на те, що вони мають на увазі
Тож вибач мені, моя люба, якщо я, здається, стурбований
І якщо вістря бритви любов, наповненої молодістю, зникне
Але ми обидва трошки старші, наші стосунки зросли
Не лише в тому, як вона має форму, а й у тому, як вона показана
Тож вибач мені, моя люба, якщо я, здається, стурбований
І якщо вістря бритви любов, наповненої молодістю, зникне
Але ми обидва трошки старші, і наші стосунки зросли
Не лише в тому, як вона має форму, а й у тому, як вона показана