Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Бабочки, виконавця - Re-pac. Пісня з альбому Зефир, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 19.04.2020
Лейбл звукозапису: RE-pac
Мова пісні: Російська мова
Бабочки(оригінал) |
Я спросил у своей лапочки: «Помнишь, у тебя животе жили бабочки? |
Не одолжишь парочки? |
А то мне стало до лампочки |
Спорим, лишь рукава засучив, у тебя по щекам ручьи |
Три года нам почти, значит, Бегбедер был прав, учти, |
А помнишь, как же классно было нам с тобою? |
В окно я наблюдал, как ты окрылена любовью |
Ускоряла шаг, набирала домофона номер |
Сердце било, как отбойный молоток, когда тебя я обнял, |
Но увы, в итоге наш быт стал уныл и жалок |
Начали барахлить, как пара подержанных иномарок |
И глотая партии крошечных белых тапок |
Совершали геноцид наших бабочек в животах |
Мы автоматными очередями упрёков ранили больно |
Били дробью недоверия, становясь посвободней |
Через прицел безразличия целились исподлобья |
И стреляли бронебойными пулями горькой иронии |
Стоит ли доводить до контрольного выстрела |
Чтобы уродливыми друг для друга стали мы с тобой? |
Не будем спорить неистово, что же было убийственно |
Истина в том, что мы любили искренне |
Однако перебили их всех бессмысленно, беспощадно |
Нас манит свободы свет, безделие тянет на дно |
Оставив тут памятный след и героев наших павших оплакав |
Отпразднуем же наш успех залпом, залпом |
Перевезены чемоданы |
Вместо бабочек в животе, в голове тараканы |
Как домик из карт, любовь оказалась хрупка, |
Но друг для друга не кануть сразу в лету наверняка нам |
Просыпаюсь вечером, вид из окна не бодрит |
Разум говорит мне: «Твори», но креатива не хватит даже на твит |
Музу бы увидать хоть на миг |
Она дико томит, пока тихо тает лимит |
Идут эти дни, я им не хочу сказать «Погодите-ка» |
Ведь мой мир теперь — это sit, сон, TV, диван |
С тобой было плохо, без тебя не лучше |
Видимо, Эйнштейн был прав — в мире всё относительно |
То есть и тебя я не могу винить никак |
Ведь эта насекомыми разобрана психика по винтикам |
Давай пообещаем себе обойтись без вредителей |
Когда с другими людьми крикнем бабочкам: «Летите к нам!» |
Но тут мало красивых эпитетов |
Этим тараканам просто так не прикажешь выйти вон |
И с минимумом шансов оказаться победителями |
Верю, скажем потом: «Они мешали нам любить, и вот мы…» |
Перебили их всех бессмысленно, беспощадно |
Нас манит свободы свет, безделие тянет на дно |
Оставив тут памятный след и героев наших павших оплакав |
Отпразднуем же наш успех залпом, залпом |
Перебили их всех (всех) бессмысленно, беспощадно |
Нас манит свободы свет (свет), безделие тянет на дно |
Оставив тут памятный след (след) и героев наших павших оплакав |
Отпразднуем же наш успех (успех) залпом (залпом), залпом |
(переклад) |
Я спитав у своєї лапки: «Пам'ятаєш, у тебе животі жили метелики? |
Не позичиш парочки? |
А то мені стало до лампочки |
Сперечаємося, лише рукави засукавши, у тебе по щіках струмки |
Три роки нам майже, значить, Бегбедер мав рацію, врахуй, |
А пам'ятаєш, як класно було нам з тобою? |
У вікно я спостерігав, як ти окрилена любов'ю |
Прискорювала крок, набирала домофон номер |
Серце било, як відбійний молоток, коли тебе я обійняв, |
Але на жаль, в результаті наш побут став сумний і жалок |
Почали барахлити, як пара вживаних іномарок |
І ковтає партії крихітних білих тапок |
Здійснювали геноцид наших метеликів у животах |
Ми автоматними чергами докорів поранили боляче |
Били дробом недовіри, стаючи вільнішою |
Через приціл байдужості цілилися спідлоба |
І стріляли бронебійними кулями гіркої іронії |
Чи варто доводити до контрольного пострілу |
Щоб потворними один для одного стали ми з тобою? |
Не будемо сперечатися несамовито, що було вбивчо |
Істина в тому, що ми любили щиро |
Однак перебили їх усіх безглуздо, нещадно. |
Нас приваблює свободи світло, безділля тягне на дно |
Залишивши тут пам'ятний слід і героїв наших полеглих оплакав |
Відсвяткуємо ж наш успіх залпом, залпом |
Перевезені валізи |
Замість метеликів у животі, голові таргани |
Як будиночок з карт, любов виявилася крихкою, |
Але друг для друга не канути відразу в льоту напевно нам |
Прокидаюся ввечері, вид з вікна не бадьорить |
Розум каже мені: «Твори», але креативу не вистачить навіть на твіт |
Музу побачити хоч на мить |
Вона дико томить, поки тихо тане ліміт |
Йдуть ці дні, я не хочу сказати «Почекайте-но» |
Адже мій світ тепер - це sit, сон, TV, диван |
З тобою було погано, без тебе не краще |
Мабуть, Ейнштейн був правий— у світі все відносно |
Тобто і тебе я не можу звинувачувати ніяк |
Адже ця комахами розібрана психіка по гвинтиках |
Давай пообіцяємо собі обійтися без шкідників |
Коли з іншими людьми крикнемо метеликам: «Летіть до нас!» |
Але тут мало гарних епітетів |
Цим тарганам просто так не накажеш вийти геть |
І з мінімумом шансів виявитися переможцями |
Вірю, скажемо потім: «Вони заважали нам любити, і ось ми…» |
Перебили їх усіх безглуздо, нещадно |
Нас приваблює свободи світло, безділля тягне на дно |
Залишивши тут пам'ятний слід і героїв наших полеглих оплакав |
Відсвяткуємо ж наш успіх залпом, залпом |
Перебили їх усіх (усих) безглуздо, нещадно |
Нас вабить свободи світло (світло), безділля тягне на дно |
Залишивши тут пам'ятний слід (слід) і героїв наших полеглих оплакав |
Відсвяткуємо ж наш успіх (успіх) залпом (залпом), залпом |