| Ми обліпили цю планету, як попелиця.
|
| Спочатку любили, але потім прийшла червона зоря.
|
| Мразі оголосили Богами себе,
|
| Власники у 25-му щось пошепки говорять.
|
| І ми різали вени не даремно,
|
| Зламаючи голову прошибали стіни, оживаючи до ряду ряд.
|
| Для підарного чуда, я — дурень, хай так, дрібниця.
|
| Мама давно не чекає диво.
|
| Вона налякана, я на захисту буду, зажму дулю в руку.
|
| Ах, вона хитра ящірка — не туди веде, плутає;
|
| А ти — їй по ебл* дай з ноги,
|
| Або з прогину встроми жирною дзьобом.
|
| Гнівно на них закони плюю,
|
| Ваші раби оголили вила і йдуть до вас крізь туман.
|
| Їй по ебл* дай, або з прогину встроми жирною дзьобом.
|
| Гнівно на них закони плюю.
|
| Ваші раби оголили вила і йдуть до вас крізь туман.
|
| Їй по ебл* дай, або з прогину встроми жирною дзьобом.
|
| Гнівно на них закони плюю.
|
| Ваші раби оголили вила і йдуть до вас крізь туман.
|
| Єб*ні кровопивці! |
| Людям погано спиться,
|
| Їм сниться Міністерство Юстиції.
|
| Ей ти, суддя — тупа човна, будеш у сні корчиться
|
| Від болю це чаклую я, проклинаю тебе, скінчу, дуючи.
|
| Бл*, ти не зрозумів них*я.
|
| Вони продовжують чекати від вас справедливості,
|
| Але ніяк не холодної, темної вогкості.
|
| Тобі треба закрити в підвал, судити тарганів.
|
| Мучайся щур, подихати поки що рано.
|
| До тебе прийдуть усі, кого твоя рука карала
|
| Судовим молотком — розіб'ють тобі еб*ло.
|
| Підпалюю сірник, підпалюю вогонь у серцях усіх людей.
|
| Ломаю неправду немов гілку, кидаю її в гору палаючих гілок.
|
| Підкидаю воду в повітря і краплі виблискують,
|
| Як очі людей— тих, що з нами.
|
| Дух хіп-хопу лети! |
| Ми продовжуємо йти,
|
| Шляхи Творців не легкі.
|
| Дух хіп-хопу, я чую твої крики.
|
| Плач кат людських доль— біжи, біжи!
|
| Дух хіп-хопу лети! |
| Ми продовжуємо йти,
|
| Шляхи Творців не легкі.
|
| Дух хіп-хопу, я чую твої крики.
|
| Плач кат людських доль— біжи, біжи! |