| З тобою прощаємось ніби назавжди,
|
| Але це дурниці зовсім, якесь марення.
|
| Ми знову побачимося, одне питання: "коли".
|
| І на якій із усіх доступних нам планет?
|
| Ти чомусь мені не віриш щоразу,
|
| Коли я говорю, що це не кінець.
|
| І буде просто нескінченною наша розповідь,
|
| Адже давно вже вирішив і сам творець.
|
| Я повернуся, моє кохання,
|
| Щоб побачитись хоча б на хвилину.
|
| І все станеться знову.
|
| Ти просто знай, що я тебе не забуду
|
| Я повернуся, моє кохання,
|
| Щоб побачитись хоча б на хвилину.
|
| І все станеться знову.
|
| Ти просто знай, що я тебе не забуду
|
| Ніколи, ніколи, ніколи, ніколи
|
| Ніколи ніколи, ніколи.
|
| Любов живе всього три роки і привіт,
|
| Я знаю, це відмовка слабаків
|
| До чого взагалі всі люди вірять у це марення?
|
| Втіху скептиків і просто дурнів?
|
| Ми точно зустрінемося колись уві сні,
|
| Не відпускай мене з серця свого,
|
| Адже частина тебе вже давно живе в мені,
|
| І чесно в майбутньому хочу лише одного...
|
| Я повернуся, моє кохання,
|
| Щоб побачитись хоча б на хвилину.
|
| І все станеться знову.
|
| Ти просто знай, що я тебе не забуду
|
| Я повернуся, моє кохання,
|
| Щоб побачитись хоча б на хвилину.
|
| І все станеться знову.
|
| Ти просто знай, що я тебе не забуду
|
| Ніколи, ніколи, ніколи, ніколи
|
| Ніколи, ніколи, ніколи |