| Між акордами пісні років тому
|
| Ви бачили тріщину світла чи це була причина, щоб слідувати?
|
| З тих пір ти ганяєшся цими вулицями
|
| Тільки за обіцянку і нічого більше не дотримати
|
| Ти водив нас, як божевільного, тими вузькими брукованими вуличками
|
| Ви сказали «нема чого боятися», і ми всі посміхнулися
|
| Кругом у цій маленькій машині, поки місто спало
|
| Місто спало
|
| З небом в очах, небом в очах
|
| Наступного дня ми підійшли до зруйнованого храму
|
| Високо на скелі над опаловим морем
|
| І дивився, як гнівні шторми ганяються по затоці
|
| І раптом піднявся вітер і прогримів грім
|
| І ти виглядав так, наче вдома зі своїм
|
| Побите погодою обличчя фіксується в якомусь екстазі
|
| Коли блискавка вдарила по дорозі всього за кілька ярдів
|
| Ми всі підскочили і закричали, але ви так і не ворухнулися
|
| Просто дивився вперед, наче бачив привида
|
| Тож хто був привидом?
|
| Одна частина залишилася, одна частина вже пішла
|
| І одна частина стоїть тут із небом у очах
|
| З небом в очах, з небом в очах
|
| Якщо вони не зроблять вас капітаном, ви пливете на власному кораблі
|
| З вашими власними кольорами, прив’язаними до щогли
|
| Відправляйтеся в дальню сторону куди завгодно
|
| Поза і позаду вашої тисячі ярдів погляд
|
| З небом в очах, з небом в очах |