| Прийди, розкажи мені, Ібрагіме, про цей день, який тобі запам’ятається
|
| Розкажіть історію, щоб переконатися, що це дійсно сталося
|
| Як ви зібралися в коло, щоб захистити своїх братів, які стоять на колінах
|
| Серед виття сирен і заїкання пострілів
|
| Ахмед потискає руку, пізно прийшовши на площу
|
| Чистий одяг і гарний вигляд для Народної революції
|
| Бо ви не можете вибрати час, коли вас можуть вибирати як мученика
|
| Проштовхуючись крізь солдатів, посміхніться як ніколи ширше
|
| А вночі по великій річці проходять вечірні човни
|
| А музика й світло пливуть у темряві
|
| Ми пливемо лише зі звуком наших голосів і води
|
| І чоловік затягує сигарету й тягне човен
|
| І ми всі падаємо вперед, перекидаючись і сміючись
|
| А світлоокий хлопець спостерігає за батьком
|
| Слухати, відчувати та вчитися читати вітер
|
| 250 миль на південний захід і в Сахару
|
| Білокам’яні фігури височіють до горизонту
|
| Я як пішак у шаховій грі, дивлячись угору зі страхом
|
| Бо в цих великих іграх сили вони жертвують своїми дітьми
|
| І в чорну оксамитову ніч ми розпалювали свій маленький вогонь
|
| І спостерігав за пустельними лисицями, які наважилися підійти ближче
|
| Наші розірвані розмови з’їла тиша
|
| Лише тріск полум’я та мільярд зірок над нами
|
| І мені кажуть, що Бог великий, але я ніколи не сумнівався в цьому
|
| Кожен із нас знаходить диво в небі й горах
|
| У хвилях людей, які збираються й чекають
|
| Слухати, відчувати та вчитися читати вітер
|
| Ліниві мухи, цукрові солодкі чаї
|
| Зимовий холод, полум'яні дерева
|
| Великий евкаліпт дивиться і махає
|
| Оскільки зараз натовпи приходять з усіх боків
|
| Вони кажуть мені бог великий, але я ніколи не сумнівався в цьому
|
| Кожен із нас знаходить диво на небі й у горах
|
| У спекотних спекотних вітрах, які прийдуть із пустелі
|
| Досить гарячий, щоб висушити всю кров, що впала
|
| А вночі по великій річці проходять вечірні човни
|
| А музика й світло пливуть у темряві
|
| Ми пливемо лише зі звуком наших голосів і води
|
| І чоловік затягує сигарету й тягне за собою
|
| І ми всі падаємо вперед, перекидаючись і сміючись
|
| А світлоокий хлопець спостерігає за батьком
|
| Слухати, відчувати та вчитися читати вітер |