| Коли вас знайде втіха
 | 
| Стукай у мої двері
 | 
| Будемо говорити до світанку
 | 
| Будемо цінувати цей час
 | 
| Не так, як раніше
 | 
| І горе тим, хто зневажає вас
 | 
| Вони ніколи не дізнаються, як я кохаю тебе
 | 
| Ваше обличчя було бліде й відвернулося
 | 
| Мабуть, було боляче йти туди
 | 
| Здих, який ти зробив, твій останній приспів
 | 
| Більше шоку, ніж болю, пояснити не міг
 | 
| Але у твоїх очах є що сказати
 | 
| Мені доведеться почекати, поки моя…
 | 
| День починається зі сльози, завжди сидів сам
 | 
| Все відбувається з причиною?
 | 
| Чи ні?  | 
| Будь ласка, дай мені знати
 | 
| Мій падший друже, я знову підвів тебе, знову
 | 
| Це два стуки для так і лише один стук для ні
 | 
| Все відбувається з причиною?
 | 
| Чи ні?  | 
| Будь ласка, дай мені знати
 | 
| Я б зробила все, щоб знову почути твій голос
 | 
| Ніхто не знає, що сталося, коли ви померли
 | 
| І це причина, чому заплакали близькі
 | 
| Ніхто не знає, чи ви на небесах
 | 
| Або якби смерть була кінцем
 | 
| Ніхто не знає, чи повернетеся ви знову
 | 
| І якщо хтось каже, що знає, то це брехня
 | 
| Ви можете судити лише про те, що бачите своїми двома очима
 | 
| Не можу сказати, чи є це, що сидить за цими гарячковими очима
 | 
| Одного дня сидітиме за чужими очима
 | 
| І радості було стільки, скільки болю
 | 
| Це зробило зрештою порожню гру
 | 
| Але іноді в глибоку ніч голос шепоче моє ім’я
 | 
| Можливо, він розмовляє з іншого літака
 | 
| Або може це ознака того, що я божевільний |