| Коли вас знайде втіха
|
| Стукай у мої двері
|
| Будемо говорити до світанку
|
| Будемо цінувати цей час
|
| Не так, як раніше
|
| І горе тим, хто зневажає вас
|
| Вони ніколи не дізнаються, як я кохаю тебе
|
| Ваше обличчя було бліде й відвернулося
|
| Мабуть, було боляче йти туди
|
| Здих, який ти зробив, твій останній приспів
|
| Більше шоку, ніж болю, пояснити не міг
|
| Але у твоїх очах є що сказати
|
| Мені доведеться почекати, поки моя…
|
| День починається зі сльози, завжди сидів сам
|
| Все відбувається з причиною?
|
| Чи ні? |
| Будь ласка, дай мені знати
|
| Мій падший друже, я знову підвів тебе, знову
|
| Це два стуки для так і лише один стук для ні
|
| Все відбувається з причиною?
|
| Чи ні? |
| Будь ласка, дай мені знати
|
| Я б зробила все, щоб знову почути твій голос
|
| Ніхто не знає, що сталося, коли ви померли
|
| І це причина, чому заплакали близькі
|
| Ніхто не знає, чи ви на небесах
|
| Або якби смерть була кінцем
|
| Ніхто не знає, чи повернетеся ви знову
|
| І якщо хтось каже, що знає, то це брехня
|
| Ви можете судити лише про те, що бачите своїми двома очима
|
| Не можу сказати, чи є це, що сидить за цими гарячковими очима
|
| Одного дня сидітиме за чужими очима
|
| І радості було стільки, скільки болю
|
| Це зробило зрештою порожню гру
|
| Але іноді в глибоку ніч голос шепоче моє ім’я
|
| Можливо, він розмовляє з іншого літака
|
| Або може це ознака того, що я божевільний |