| Неважливо, де ти народилася, в якому краї,
|
| Я кожного разу тебе з тисяч дізнаюся,
|
| І кожного разу я переконуюсь лише в одному —
|
| У тобі мій світ, у тобі мій дім.
|
| Буває так: у сні не знав, що це сон,
|
| Але таємний знак горів на небі маяком,
|
| І крізь туман шепнув мені мій Місяць:
|
| «Прокинься, мій супутник, я прийшла...»
|
| Навіть якщо від нас тільки пил і залишиться
|
| Мелодія луною продовжиться у століття,
|
| І тобі проспіває її, Вічна Мандрівниця,
|
| Теплий вітер, граючи в твоєму волоссі.
|
| Вітер у волоссі…
|
| Нічний туман - його прийоми так старі -
|
| Сивий шаман, що сполучає світи,
|
| Але я так радий, що цей холод, давній страх
|
| Тримав тебе в моїх руках...
|
| І у вогню, чия сила старша за всіх богів,
|
| Той, колишній, я дивився з глибини століть,
|
| А там, у гілках, знайшовши на час колишній дах,
|
| Миготіли тіні двох орлів.
|
| Навіть якщо від нас тільки пил і залишиться
|
| Мелодія луною продовжиться у століття,
|
| І тобі проспіває її, Вічна Мандрівниця,
|
| Теплий вітер, граючи в твоєму волоссі.
|
| Вітер у волоссі…
|
| Навіть якщо від нас тільки пил і залишиться
|
| Мелодія луною продовжиться у століття,
|
| І тобі проспіває її, Вічна Мандрівниця,
|
| Теплий вітер, граючи в твоєму волоссі.
|
| Вітер у волоссі… |