| Te extraño | Я тужу за тобою, мов пісня без голосу вітру, |
| Como se extrañan las noches sin estrellas | Як тугу несе ніч, що зірки всі прогнала у безвість, |
| Como se extrañan las mañanas bellas | Як ранок, що променем чистим не торкнеться віку, |
| No estar contigo por dios que me hace daño | О, як мені пекельно, що ти не поруч — клянусь небесам! |
| Te extraño | Я тужу за тобою, мов крила обрубані птахом, |
| Cuando camino, cuando lloro, cuando rio | І коли крок мій лунає, і коли сльоза тече в пітьмі, і коли сміх відлунює в залах порожніх, |
| Cuando el sol brilla, cuando hace mucho frio | Коли сонце розсипає іскри, коли завірюха пронизує кості мої, |
| Porque te siento como algo muy mio | Бо ти для мене — мов відлуння мого єства, мов подих глибокий у тиші. |
| Te extraño | Я тужу за тобою, немов дерева тужать за осінню зів'ялою, |
| Como los arboles extrañan el otoño | Як сад, що висох від чекання дощу, жадає падолисту, |
| En esas noches que no concilio el sueño | У ті ночі, коли сон — мов тінь, що не має рятунку й покору ламає, |
| No te imaginas amor como te extraño | Уявити не можеш, кохана, як пульсує у мені ця спрага твоя. |
| Te extraño | Я тужу за тобою, як відгомін у спустошених стінах, |
| En cada paso que siento solitario | У кожному кроці самотній відлунює спогад про тебе, |
| Cada momento que estoy viviendo a diario | У кожній миті, що проживаю, мов вічність поділена на подихи, |
| Estoy muriendo amor porque te extraño | Я гину, кохана, у цьому чеканні — бо тужу за тобою. |
| Te extraño | Я тужу за тобою, мов оселедець у скрині без моря, |
| Cuando la aurora comienza a dar colores | Коли світанок народжує фарби, й нове світло розливається в скло, |
| Con tus virtudes con todos tus errores | З усіма твоїми чеснотами і вадами, як світанки й присмерки вічні, |
| Por lo que quieras no se pero te extraño | Не знаю, чому, але тужу за тобою, хай би що ти відібрала в мене. |