| Приходить Дурруті з листом у руці
|
| Де сказано про нещастя цього суверенного народу
|
| Туди приходить Дурруті з книгою в рюкзаку
|
| Куди вказує мільйони, які вкрав капітал
|
| Сюди приходить Дурруті з чотирнадцятьма супутниками
|
| І він говорить начальникам, чого хочуть робітники
|
| Туди приходить Дурруті з аркушем паперу
|
| Сказати солдатам вийти з казарми
|
| Приходить Дурруті без карети і без грошей
|
| Всі вітають його, селянина і батрака
|
| Ось куди приходить Дурруті зі столами Ное
|
| Щоб робітники знали, що немає ні країни, ні бога, ні царя
|
| Світає новий день, вранці смуток
|
| Смерть мочить вулиці Віа Каллетана
|
| Розбиті погляди, кришталеві сльози
|
| Пробігає труна, народна маса
|
| Батько з сином, вони не перестають дивитися
|
| І хлопець зі своєю невинністю до батька пішов питати
|
| Батько!!! |
| Хто помер?
|
| Синку!!! |
| скромний працівник
|
| Батько!!! |
| що з ним сталось?
|
| Синку!!! |
| куля вбила його
|
| Малюк здивований, він не може засвоїтися
|
| Він не король, він не міністр і не військовий
|
| Але люди вийшли на вулиці, щоб побачити, як його поховали
|
| Але місто плаче за другом, який їде
|
| Батько!!! |
| хто його вбив?
|
| Синку!!! |
| ти сам дізнаєшся
|
| Батько!!! |
| Чому вони це зробили?
|
| Синку!!! |
| за захист своєї свободи
|
| Хай живуть Дурруті — кричали робітники
|
| Хай живе Дурруті, друг народу
|
| Червоно-чорні прапори, задихані серця
|
| Лібертарські горла, співучі діти народу
|
| Тріщини в історії, замовчують причини
|
| Про тих із нас, хто несе новий світ у своїх серцях |