| Я пішов у божевільню
 | 
| І я знайшов свою дитину там
 | 
| Я сказав: «Будь ласка, повернись до мене люба
 | 
| Що ти тут робиш?»
 | 
| Тоді маленька дівчинка підняла голову
 | 
| З її очей текли сльози
 | 
| І ось такі речі
 | 
| Це сказала маленька дівчинка
 | 
| «Коли твоя любов перестала бути
 | 
| (Господи помилуй)
 | 
| Для мене немає іншого місця
 | 
| (ммм ммм)
 | 
| Якщо ти не тримаєш мене на руках
 | 
| (О дитино, о дитино)
 | 
| Я б хотів бути тут відтепер»
 | 
| «Деякі люди мають це на півдорозі
 | 
| Без твоєї любові я ні нікуди»
 | 
| «О, я не можу їсти і не можу спати
 | 
| (О дитино, о дитино)
 | 
| Господи, я навіть не можу жити спокійно
 | 
| (ммм ммм)
 | 
| Будь ласка, візьми мене, дитинко, своїм рабом
 | 
| (О о)
 | 
| І врятуй мене з тієї ранньої могили»
 | 
| «Деякі люди мають це на півдорозі
 | 
| Без твоєї любові я ні нікуди»
 | 
| І тоді смуток вразив моє серце
 | 
| Сльози почали текти з моїх очей
 | 
| Єдина жінка, яку я кохав за все своє життя
 | 
| Тут, у місці, у такому стані
 | 
| І я почав думати про
 | 
| Те, що сказала мені мама, коли я був маленьким
 | 
| Вона сказала мені, коли я не міг втриматися
 | 
| Щоб встав на коліна і молитися
 | 
| Тоді я впав на коліна
 | 
| І це слова, які я сказав
 | 
| «Врятуй мене, врятуй мене, врятуй мене, дитинко
 | 
| Врятуй мене, врятуй мене, врятуй мене, любий
 | 
| Вау, я не знаю, як мені це вдалося але я дуже радий, що наша любов тут
 | 
| Але я дуже радий, що наша любов тут
 | 
| Але я так радий, що наша любов тут» |