| Я пішов у божевільню
|
| І я знайшов свою дитину там
|
| Я сказав: «Будь ласка, повернись до мене люба
|
| Що ти тут робиш?»
|
| Тоді маленька дівчинка підняла голову
|
| З її очей текли сльози
|
| І ось такі речі
|
| Це сказала маленька дівчинка
|
| «Коли твоя любов перестала бути
|
| (Господи помилуй)
|
| Для мене немає іншого місця
|
| (ммм ммм)
|
| Якщо ти не тримаєш мене на руках
|
| (О дитино, о дитино)
|
| Я б хотів бути тут відтепер»
|
| «Деякі люди мають це на півдорозі
|
| Без твоєї любові я ні нікуди»
|
| «О, я не можу їсти і не можу спати
|
| (О дитино, о дитино)
|
| Господи, я навіть не можу жити спокійно
|
| (ммм ммм)
|
| Будь ласка, візьми мене, дитинко, своїм рабом
|
| (О о)
|
| І врятуй мене з тієї ранньої могили»
|
| «Деякі люди мають це на півдорозі
|
| Без твоєї любові я ні нікуди»
|
| І тоді смуток вразив моє серце
|
| Сльози почали текти з моїх очей
|
| Єдина жінка, яку я кохав за все своє життя
|
| Тут, у місці, у такому стані
|
| І я почав думати про
|
| Те, що сказала мені мама, коли я був маленьким
|
| Вона сказала мені, коли я не міг втриматися
|
| Щоб встав на коліна і молитися
|
| Тоді я впав на коліна
|
| І це слова, які я сказав
|
| «Врятуй мене, врятуй мене, врятуй мене, дитинко
|
| Врятуй мене, врятуй мене, врятуй мене, любий
|
| Вау, я не знаю, як мені це вдалося але я дуже радий, що наша любов тут
|
| Але я дуже радий, що наша любов тут
|
| Але я так радий, що наша любов тут» |