| Спочатку це було легко, я відчував себе розумним хлопцем
|
| Від кухні до спальні я могла розпізнати по її погляду
|
| Але через пару тижнів завершується вечірка
|
| Вона каже: у мене є якісь справи, але ти просто йди і розважайся
|
| Що ж, я потрапив у місто, коли течуть напої, джин і сік, патроне,
|
| кришталь і рим
|
| Маріо отримує ще один, я казав, що му бігти
|
| Отже, я повертаюся додому, на моєму телефоні немає пропущених дзвінків, відчинив двері з посмішкою
|
| Де ти, чорт попереду, був, пив весь цей джин
|
| Ну, ти сказав іди і розважайся
|
| Чого вона хоче? |
| Я не можу її читати!
|
| Що їй потрібно? |
| Я не розумію…
|
| Мабуть, я жінка-дислексик!
|
| Чого вона хоче? |
| Я не можу її читати!
|
| Що їй потрібно? |
| Я не розумію…
|
| Мабуть, я жінка-дислексик!
|
| Як я маю розуміти її, щоразу, коли вона говорить, це наче розшифровано
|
| код
|
| Коли вона перебуває в цьому обдуреному режимі
|
| Вона каже «Так», вона має на увазі «Ні», я кажу «Що?», вона каже: «Ви повинні знати!»
|
| Чи було колись проблема з розумінням мене?
|
| Я говорю те, що думаю щоразу!
|
| Я припускаю бути психологом? |
| Я припускаю бути екстрасенсом?
|
| Чого вона хоче? |
| Я не можу її читати!
|
| Що їй потрібно? |
| Я не розумію…
|
| Мабуть, я жінка-дислексик!
|
| Чого вона хоче? |
| Я не можу її читати!
|
| Що їй потрібно? |
| Я не розумію…
|
| Мабуть, я жінка-дислексик! |