| Тож моє серце перевернулося назад
|
| Я припускаю, що це те, що вони сказали б
|
| Я не бачив її після закінчення середньої школи
|
| Я втілив свої старі надії
|
| Вона привела свого нареченого
|
| І ми поділилися дурною розмовою
|
| Так само красиво, о так само чарівно
|
| Але, Господи, що це за новий вимір?
|
| Вона має гідність життя не для мене
|
| Плани, які мені потрібен гайковий ключ
|
| Гадаю, це показати
|
| Те, що молодий чоловік має знати
|
| Ангели теж просто люди
|
| У мої темні віки
|
| Коли я був землею
|
| І мій всесвіт розвернувся
|
| Вони вистелили небосхил
|
| Ці мої ангели
|
| Така гарна й так далека від землі
|
| Вони такі ж красиві, о, такі ж чарівні
|
| Але, Господи, що це за новий вимір?
|
| Вони мають гідність життя не для мене
|
| Плани, які мені потрібен гайковий ключ
|
| І я припускаю це показати
|
| Те, що молодий чоловік має знати
|
| Ангели теж просто люди
|
| І о, коли я розбив п’єдестал
|
| Який приємний сюрприз
|
| Тут були всі, половина світу
|
| Тільки святий моїми підлітковими очима
|
| Так само красиво, о так само чарівно
|
| Але, Господи, що таке третій вимір?
|
| Неймовірно, що дівчина може бути більше
|
| Ніж фольга для моїх романтичних претензій
|
| Тож я припускаю це показати
|
| Те, що молодий чоловік має знати
|
| Ангели теж просто люди
|
| Так, тепер я нарешті знаю, що я му давно мати
|
| Слава Богу, вони теж просто люди |