| Тож моє серце перевернулося назад
 | 
| Я припускаю, що це те, що вони сказали б
 | 
| Я не бачив її після закінчення середньої школи
 | 
| Я втілив свої старі надії
 | 
| Вона привела свого нареченого
 | 
| І ми поділилися дурною розмовою
 | 
| Так само красиво, о так само чарівно
 | 
| Але, Господи, що це за новий вимір?
 | 
| Вона має гідність життя не для мене
 | 
| Плани, які мені потрібен гайковий ключ
 | 
| Гадаю, це показати
 | 
| Те, що молодий чоловік має знати
 | 
| Ангели теж просто люди
 | 
| У мої темні віки
 | 
| Коли я був землею
 | 
| І мій всесвіт розвернувся
 | 
| Вони вистелили небосхил
 | 
| Ці мої ангели
 | 
| Така гарна й так далека від землі
 | 
| Вони такі ж красиві, о, такі ж чарівні
 | 
| Але, Господи, що це за новий вимір?
 | 
| Вони мають гідність життя не для мене
 | 
| Плани, які мені потрібен гайковий ключ
 | 
| І я припускаю це показати
 | 
| Те, що молодий чоловік має знати
 | 
| Ангели теж просто люди
 | 
| І о, коли я розбив п’єдестал
 | 
| Який приємний сюрприз
 | 
| Тут були всі, половина світу
 | 
| Тільки святий моїми підлітковими очима
 | 
| Так само красиво, о так само чарівно
 | 
| Але, Господи, що таке третій вимір?
 | 
| Неймовірно, що дівчина може бути більше
 | 
| Ніж фольга для моїх романтичних претензій
 | 
| Тож я припускаю це показати
 | 
| Те, що молодий чоловік має знати
 | 
| Ангели теж просто люди
 | 
| Так, тепер я нарешті знаю, що я му давно мати
 | 
| Слава Богу, вони теж просто люди |