| Червоне сонечко як безпілотник
|
| Знову зависло над жухлим ракітником
|
| Люди обох статей
|
| Повзуть із дворів
|
| Багатоквартирних термітників
|
| Мир і стабільність над нашими джунглями
|
| У трупах ворогів копошаться опариші
|
| З півдня повіяло травневим теплом
|
| На околицях знову розпускався глід
|
| Там над державою непорушною
|
| Так солодко співають соловейки режиму
|
| Навколо суцільні унтер-інтервенти
|
| Приваблюють бідних криком півником
|
| Їх давно пора землею припорошити
|
| Щоб ложі ворогів не затьмарювати ваш день
|
| До чого ж пощастило вам люди жити
|
| Під владою найбільшого з усіх вождів
|
| Його лик осліпить, немов сонця відблиск
|
| Нагородить за перемоги своїм поцілунком
|
| Не можу повірити - як же він великий
|
| Твоє око кайфує, коли він танцює
|
| Застилаючи зірки вище хмар
|
| Накриває своєю тінню ліси та степи
|
| За таким хоч у вогонь ти легко готовий
|
| Весь світ у потерті, у радіоактивний попіл
|
| Адже наші списи гостріші, ніж у них
|
| Наші шамани чесніші, ніж у них
|
| Як ти наважувався сумніватися ганебний холоп?
|
| Бий у поклонах свій лоб і сьорбало заткни
|
| Адже ми найдобріші, наймодніші
|
| Найсміливіші, найсильніші
|
| Найрозумніші, найрозумніші
|
| Найбільш, сука, красиві
|
| Нехай всі вороги звернуться до попелу
|
| Адже правда для них як кислотний дощ
|
| Ти тільки подивися як танцює в небі
|
| Торкаючись хмар наш великий вождь
|
| Нехай злі язики розпускають чутки
|
| Їх давно всіх уже час пустити під ніж
|
| Ми просто закриваємо вуха
|
| Наспівуємо мотив, щоб не чути їхню брехню
|
| Під прапорами з неба завбільшки
|
| Під іконами з образами найвищих чинів
|
| Я шалений колективний екстаз
|
| Пролужив весь цей вечір чолом
|
| Маршуємо в юніфах безбарвних
|
| Рівним строєм за гіркою горілкою
|
| І за нас надлюдей
|
| Плеснем по маленькій, сидячи навпочіпки
|
| За царевича, що ясним сонечком
|
| Гріє, гріє нас, як під крильцем
|
| Ти залиши свої думки крамольні
|
| Хочеш, не хочеш - ти сам у ноги кинешся
|
| Не суди воїн, не судимий будеш
|
| Краще жуй черняги свій м'якуш
|
| Усіх заморських хтонських чудовиськ
|
| Натягнемо на свій титанічний дулю
|
| Адже наші списи гостріші, ніж у них
|
| Наші шамани чесніші, ніж у них
|
| Як ти міг сумніватися ганебний холоп?
|
| Бий у поклонах свій лоб і сьорбало заткни
|
| Адже ми найдобріші, наймодніші
|
| Найсміливіші, найсильніші
|
| Найрозумніші, найрозумніші
|
| Найбільш, сука, красиві
|
| Нехай всі вороги звернуться до попелу
|
| Адже правда для них як кислотний дощ
|
| Ти тільки подивися як танцює в небі
|
| Торкаючись хмар наш великий вождь
|
| Нехай злі язики розпускають чутки
|
| Їх давно всіх уже час пустити під ніж
|
| Ми просто затикаємо вуха
|
| Наспівуємо мотив, щоб не чути їхню брехню |