| Мої очі обожнювали тебе
|
| Хоча я ніколи не доторкнувся на тебе
|
| Мої очі обожнювали тебе
|
| Наче за мільйон миль від мене
|
| Ви не бачили, як я вас обожнюю
|
| Так близько, так близько, але так далеко
|
| Приніс ваші книжки зі школи
|
| Грає в «притвори, що ти одружений зі мною»
|
| Ти був п’ятим класом, я шостій
|
| Коли ми з’явилися
|
| Щодня ходжу додому через міст Барнегат і затоку
|
| Поки ми не переросли в мене і тебе
|
| Розійшлися різними шляхами
|
| Попрямував до сіті-лайтів
|
| Піднявся по драбині до багатства та слави
|
| Я дотягнув пальці до кісток
|
| Зробила собі ім’я
|
| Смішним мені здалося
|
| Незалежно від того, як проходять роки
|
| Я все-таки згадую про дівчину, за якою сумую
|
| І любов, яку я залишив
|
| (Мої очі обожнювали тебе)
|
| Все своє життя я буду пам’ятати
|
| (Хоча я ніколи не доторкнувся на тебе)
|
| Якими теплими й ніжними ми були тоді, ой, ой, дитинко
|
| (Наче за мільйон миль від мене
|
| Ви не бачили, як я вас обожнюю)
|
| О, відчуття, сумний жаль
|
| (Так близько, так близько і все ж так далеко)
|
| Я знаю, що ніколи не забуду тебе, мій друг дитинства
|
| (Мої очі обожнювали тебе)
|
| (Хоча я ніколи не доторкнувся на тебе)
|
| (Мої очі обожнювали тебе)
|
| (Наче за мільйон миль від мене
|
| Ви не бачили, як я вас обожнюю)
|
| (Вицвітання)
|
| Так близько, так близько, але так далеко |