| Мої очі обожнювали тебе
 | 
| Хоча я ніколи не доторкнувся на тебе
 | 
| Мої очі обожнювали тебе
 | 
| Наче за мільйон миль від мене
 | 
| Ви не бачили, як я вас обожнюю
 | 
| Так близько, так близько, але так далеко
 | 
| Приніс ваші книжки зі школи
 | 
| Грає в «притвори, що ти одружений зі мною»
 | 
| Ти був п’ятим класом, я шостій
 | 
| Коли ми з’явилися 
 | 
| Щодня ходжу додому через міст Барнегат і затоку
 | 
| Поки ми не переросли в мене і тебе
 | 
| Розійшлися різними шляхами
 | 
| Попрямував до сіті-лайтів
 | 
| Піднявся по драбині до багатства та слави
 | 
| Я дотягнув пальці до кісток
 | 
| Зробила собі ім’я
 | 
| Смішним мені здалося
 | 
| Незалежно від того, як проходять роки
 | 
| Я все-таки згадую про дівчину, за якою сумую
 | 
| І любов, яку я залишив
 | 
| (Мої очі обожнювали тебе)
 | 
| Все своє життя я буду пам’ятати
 | 
| (Хоча я ніколи не доторкнувся на тебе)
 | 
| Якими теплими й ніжними ми були тоді, ой, ой, дитинко
 | 
| (Наче за мільйон миль від мене
 | 
| Ви не бачили, як я вас обожнюю)
 | 
| О, відчуття, сумний жаль
 | 
| (Так близько, так близько і все ж так далеко)
 | 
| Я знаю, що ніколи не забуду тебе, мій друг дитинства
 | 
| (Мої очі обожнювали тебе)
 | 
| (Хоча я ніколи не доторкнувся на тебе)
 | 
| (Мої очі обожнювали тебе)
 | 
| (Наче за мільйон миль від мене
 | 
| Ви не бачили, як я вас обожнюю)
 | 
| (Вицвітання)
 | 
| Так близько, так близько, але так далеко |