Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Ti Ricordi Quei Giorni, виконавця - Francesco Guccini. Пісня з альбому Se Io Avessi Previsto Tutto Questo... La Strada, Gli Amici, Le Canzoni, у жанрі Иностранная авторская песня
Дата випуску: 26.11.2015
Лейбл звукозапису: Universal Music Italia
Мова пісні: Італійська
Ti Ricordi Quei Giorni(оригінал) |
Ti ricordi quei giorni? |
Uscimmo dopo le canzoni per camminare piano… |
Ti ricordi quei giorni? |
Gli amici bevevano vino, qualcuno parlava e rideva, noi quasi lontano, |
vicino a te, |
vicino a me |
e ci parlammo ognuno per lasciare qualcosa, |
per creare qualcosa, per avere qualcosa… |
Ti ricordi quei giorni? |
I tuoi occhi si incupivano, il tuo viso si arrossava |
e ti stringevi a me nella mia stanza, |
quasi un respiro, poi mi dicesti «Basta, |
perché non voglio guardarti, |
perché ho paura ad amarti». |
E dicesti, e dicesti e dicesti… |
Le tue parole |
quasi io non ricordo più, |
ma nemmeno tu ricordi niente… |
Ora dove sei e che gente |
vede il tuo viso e ascolta |
le tue parole leggere, |
le tue sciocchezze leggere, |
le tue lacrime leggere, |
come una volta? |
Che cosa dici ora |
quando qualcuno ti abbraccia |
e tu nascondi la faccia |
e tu alzi fiera la faccia |
e guardi diritto in faccia |
come allora? |
Qui un poco piove e un poco il sole, |
aspettiamo ogni giorno |
che questa estate finisca, |
che ogni incertezza svanisca… |
E tu? |
Io non ricordo più |
che voce hai… |
Che cosa fai? |
Io non credo davvero |
che quel tempo ritorni, |
ma ricordo quei giorni, |
ma ricordo quei giorni, |
ma ricordo quei giorni |
ma ricordo… |
(переклад) |
Ви пам’ятаєте ті дні? |
Ми вийшли після пісень гуляти повільно... |
Ви пам’ятаєте ті дні? |
Друзі пили вино, хтось говорив і сміявся, ми майже далеко, |
поряд з вами, |
поруч зі мною |
і ми поговорили один з одним, щоб щось залишити, |
створювати щось, мати щось... |
Ви пам’ятаєте ті дні? |
Твої очі потемніли, обличчя почервоніло |
і ти обійняла мене в моїй кімнаті, |
майже вдих, тоді ти сказав мені: «Досить, |
бо я не хочу дивитися на тебе, |
бо я боюся тебе любити». |
І ти сказав, і ти сказав, і ти сказав... |
Твої слова |
Я вже майже не пам'ятаю, |
але ти навіть нічого не пам'ятаєш... |
Тепер де ти і які люди |
бачити своє обличчя і слухати |
ваші легкі слова, |
твоя легка дурниця, |
твої світлі сльози, |
як раз? |
Що ти зараз кажеш |
коли тебе хтось обіймає |
а ти ховаєш своє обличчя |
і ти гордо піднімаєш обличчя |
і дивись прямо в обличчя |
як тоді? |
Тут іде дощ і трохи сонця, |
ми чекаємо щодня |
щоб це літо закінчилося, |
що вся невизначеність зникає... |
І ти? |
Я вже не пам'ятаю |
який твій голос... |
Що ти робиш? |
Я так не думаю |
щоб той час повернувся, |
але я пам'ятаю ті дні, |
але я пам'ятаю ті дні, |
але я пам'ятаю ті дні |
але я пам'ятаю... |