Переклад тексту пісні Stelle - Francesco Guccini

Stelle (оригінал)

Ma guarda quante stelle questa sera fino alla linea curva d’orizzonte
Ellissi cieca e sorda del mistero là dietro al monte:
Si fingono animali favolosi, pescatori che lanciano le reti
Re barbari o cavalli corridori lungo i pianeti
E sembrano invitarci da lontano per svelarci il mistero delle cose
O spiegarci che sempre camminiamo fra morte e rose
O confonderci tutto e ricordarci che siamo poco o che non siamo niente
E che è solo un pulsare illimitato, ma indifferente
Ma guarda quante stelle su nel cielo sparse in incalcolabile cammino:
Tu credi che disegnino la traccia del destino?
E che la nostra vita resti appesa a un nastro tenue di costellazioni
Per stringerci in un laccio e regalarci sogni e visioni
Tutto sia scritto in chiavi misteriose, effemeridi che guidano ogni azione
Lasciandoci soltanto il vano filtro dell’illusione
E che l’ambiguo segno dei Gemelli governi il corso della mia stagione
Scontrandosi e incontrandosi nel cielo dello Scorpione?
Ma guarda quante stelle incastonate: che senso avranno mai, che senso abbiamo?
Sembrano dirci in questa fine estate: siamo e non siamo
E che corriamo come il Sagittario tirando frecce a simboli bastardi
Antiche bestie, errore visionario, segni bugiardi
C’erano ancora prima del respiro, ci saranno alla nostra dipartita
Forse fanno ballare appesa a un filo la nostra vita
E in tutto quel chiarore sterminato, dove ogni lontananza si disperde
Guardando quel silenzio smisurato l’uomo… si perde…

(переклад)

Але подивіться, скільки зірок сьогодні ввечері до кривої лінії горизонту
Там, за горою, сліпий і глухий крапка таємниці:
Вони прикидаються казковими тваринами, рибалки закидають сіті
Варварські королі або коні, що біжать по планетах
І вони ніби запрошують нас здалеку, щоб розкрити таємницю речей
Або поясніть нам, що ми завжди ходимо між смертю і трояндами
Або все переплутати і нагадувати собі, що ми маленькі або що ми ніщо
І що це лише необмежена, але байдужа пульсація
Але подивіться, скільки зірок на небі розсипалося на незліченному шляху:
Як ви думаєте, вони прокладають слід долі?
І нехай наше життя висить на тонкій стрічці сузір’їв
Щоб затягнути нас у петлю і подарувати нам мрії і видіння
Все написано в таємничих ключах, ефемеридах, які керують кожною дією
Залишивши нам лише фільтрувальний відсік ілюзії
І що неоднозначний знак Близнюків керує ходом мого сезону
Зіткнення і зустріч на небі Скорпіона?
Але подивіться, скільки зірок сідає: який сенс у них колись, який сенс у нас?
Вони ніби говорять нам цього пізнього літа: ми є, а нас немає
І що ми біжимо, як Стрілець, пускаючи стріли в бастардні символи
Стародавні звірі, помилка бачення, брехливі знаки
Вони були там ще до нашого дихання, вони будуть там, коли ми підемо
Можливо, вони змушують наше життя танцювати на нитці
І в цьому безмежному світлі, де розсіяна кожна відстань
Дивлячись на ту безмежну тишу, людина... губиться...