Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Statale 17, виконавця - Francesco Guccini. Пісня з альбому The Platinum Collection, у жанрі Поп
Дата випуску: 31.12.2005
Лейбл звукозапису: EMI Music Italy
Мова пісні: Італійська
Statale 17(оригінал) |
Statale 17, il sole cade a picco |
Tre giorni sulla strada, nessuno che mi carichi, nessuno che si fermi |
Mentre tu chissà se aspetti me |
Mentre qui l’asfalto che si scioglie brucia i tacchi alle mie scarpe |
Sono a terra, senza un soldo, chissà mai se arriverò da te… |
Statale 17, com'è lunga da far tutta |
Romba svelto l’autotreno, questo cielo ancor sereno sembra esplodere d’estate |
Mentre tu chissà se pensi a me |
Mentre qui mi sento solo al mondo, senza un cane che mi cerchi |
Son sudato e sono sporco, chissà mai se arriverò da te… |
Statale 17, sembri esplodere di sole |
Statale 17, alzo il dito inutilmente |
Statale 17, lungo nastro di catrame |
La gente bene dorme, sei deserta all’orizzonte |
A quest’ora non c'è un cane che mi voglia prender su… |
Statale 17, sei triste nella sera |
Non alzo più la mano, cammino piano piano sulla strada ormai deserta |
Mentre tu chissà se aspetti ancora |
Mentre qui la strada che si sperde sembra un letto di cemento |
Sono mortalmente stanco, chissà mai se arriverò da te… |
(переклад) |
Дорога державного значення 17, сонце сідає |
Три дні в дорозі, нікому не зарядити, нікому не зупинити |
Поки ти, хтозна, чи чекаєш ти мене |
Поки тут танучий асфальт обпалює підбори моїх туфель |
Я на землі, без копійки, хто знає, чи доберусь до тебе... |
Стан 17, скільки часу потрібно, щоб зробити все |
Вантажівка швидко реве, це ще чисте небо ніби вибухає влітку |
Поки ти, хтозна, думаєш про мене |
Тут я почуваюся самотнім у світі, без собаки, що мене шукає |
Я спітніла і брудна, хто знає, чи доберуся до тебе... |
Стан 17, ти ніби вибухаєш разом із сонцем |
Стан 17, дарма палець піднімаю |
Стан 17, довга смуга дьогтю |
Люди добре сплять, ви безлюдні на горизонті |
На даний момент немає собаки, яка б хотіла забрати мене... |
Стан 17, ти сумний ввечері |
Я вже не піднімаю руку, іду повільно нині безлюдною дорогою |
Поки ти, хто знає, чи ти ще чекаєш |
Тоді як тут загублена дорога виглядає як бетонне ложе |
Я смертельно втомився, хто знає, чи прийду до тебе... |