Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Quel giorno d'Aprile, виконавця - Francesco Guccini. Пісня з альбому L'Ultima Thule, у жанрі Поп
Дата випуску: 31.12.2011
Лейбл звукозапису: EMI Music Italy
Мова пісні: Італійська
Quel giorno d'Aprile(оригінал) |
Il cannone è una sagoma nera contro il cielo cobalto |
Ed il gallo passeggia impettito dentro il nostro cortile |
Se la guerra è finita perché ti si annebbia di pianto |
Questo giorno di aprile |
Ma il paese è in festa e saluta i soldati tornati |
Mentre mandrie di nuvole pigre dormono sul campanile |
Ed ognuno ritorna alla vita come i fiori nei prati |
Come il vento di aprile |
E la Russia è una favola bianca che conosci a memoria |
E che sogni ogni notte, stringendo la sua lettera breve |
Le cicogne sospese nell’aria, il suo viso bagnato di neve |
E l’Italia, cantando, ormai libera, allaga le strade |
Sventolando nel cielo bandiere impazzite di luce |
E tua madre prendendoti in braccio, piangendo, sorride |
Mentre attorno qualcuno una storia o una vita ricuce |
E chissà se hai addosso un cappotto o se dormi in un caldo fienile |
Sotto il glicine tuo padre lo aspetti |
Con il sole d’aprile |
È domenica e in bici con lui hai più anni e respiri l’odore |
Delle sue sigarette e del fiume che morde il pontile |
Si dipinge d’azzurro o di fumo ogni vago timore |
In un giorno di aprile |
Ma nei suoi sogni continua la guerra e lui scivola ancora |
Sull’immensa pianura e rivede quell’attimo breve |
Le cicogne sospese nell’aria, i compagni coperti di neve |
E l’Italia è una donna che balla sui tetti di Roma |
Nell’amara dolcezza dei film dove canta la vita |
Ed un papa si affaccia e accarezza i bambini e la luna |
Mentre l’anima dorme davanti a una scatola vuota |
Suona ancora per tutti campana |
E non stai su nessun campanile |
Perché dentro di noi, troppo in fretta, ci allontana |
Quel giorno di aprile |
(переклад) |
Гармата — чорний силует на тлі кобальтового неба |
А півень у нас на подвір’ї |
Якщо війна скінчилася, тому що ти затьмарений сльозами |
Цього квітневого дня |
Але місто святкує і вітає воїнів, що повернулися |
Поки на дзвіниці сплять стада ледачих хмар |
І всі оживають, як квіти на луках |
Як квітневий вітер |
А Росія — біла казка, яку знаєш напам’ять |
І що сниться щоночі, стискаючи свій короткий лист |
Лелеки зависли в повітрі, його обличчя було мокрим від снігу |
А Італія, співаючи, тепер вільна, заливає вулиці |
Розмахуючи в небі збожеволілі від світла прапори |
А твоя мама, беручи тебе на руки, плаче, посміхається |
Поки навколо когось зшивається історія чи життя |
І хто знає, чи ти в пальто, чи спиш у теплому сараї |
Під гліцинією на нього чекає твій батько |
З квітневим сонцем |
Зараз неділя, ти старший на велосипеді з ним і вдихаєш його запах |
Про його сигарети і про річку, що кусає лаву підсудних |
Будь-який невиразний страх забарвлюється в синій або димовий колір |
У квітневий день |
Але в його мріях війна триває, а він все ще ковзає |
На величезній рівнині і знову бачить ту коротку мить |
Лелеки зависли в повітрі, супутники вкриті снігом |
А Італія – це жінка, яка танцює на дахах Риму |
У гіркій солодощі фільмів, де співає життя |
А папа дивиться і пестить дітей і місяць |
Поки душа спить перед порожньою коробкою |
Знову подзвоніть для всіх |
А ти не на жодній дзвіниці |
Тому що всередині нас занадто швидко воно відштовхує нас |
Того квітневого дня |