Переклад тексту пісні Quel giorno d'Aprile - Francesco Guccini

Quel giorno d'Aprile (оригінал)

Il cannone è una sagoma nera contro il cielo cobalto
Ed il gallo passeggia impettito dentro il nostro cortile
Se la guerra è finita perché ti si annebbia di pianto
Questo giorno di aprile
Ma il paese è in festa e saluta i soldati tornati
Mentre mandrie di nuvole pigre dormono sul campanile
Ed ognuno ritorna alla vita come i fiori nei prati
Come il vento di aprile
E la Russia è una favola bianca che conosci a memoria
E che sogni ogni notte, stringendo la sua lettera breve
Le cicogne sospese nell’aria, il suo viso bagnato di neve
E l’Italia, cantando, ormai libera, allaga le strade
Sventolando nel cielo bandiere impazzite di luce
E tua madre prendendoti in braccio, piangendo, sorride
Mentre attorno qualcuno una storia o una vita ricuce
E chissà se hai addosso un cappotto o se dormi in un caldo fienile
Sotto il glicine tuo padre lo aspetti
Con il sole d’aprile
È domenica e in bici con lui hai più anni e respiri l’odore
Delle sue sigarette e del fiume che morde il pontile
Si dipinge d’azzurro o di fumo ogni vago timore
In un giorno di aprile
Ma nei suoi sogni continua la guerra e lui scivola ancora
Sull’immensa pianura e rivede quell’attimo breve
Le cicogne sospese nell’aria, i compagni coperti di neve
E l’Italia è una donna che balla sui tetti di Roma
Nell’amara dolcezza dei film dove canta la vita
Ed un papa si affaccia e accarezza i bambini e la luna
Mentre l’anima dorme davanti a una scatola vuota
Suona ancora per tutti campana
E non stai su nessun campanile
Perché dentro di noi, troppo in fretta, ci allontana
Quel giorno di aprile

Quel giorno d'Aprile (переклад)

Гармата — чорний силует на тлі кобальтового неба
А півень у нас на подвір’ї
Якщо війна скінчилася, тому що ти затьмарений сльозами
Цього квітневого дня
Але місто святкує і вітає воїнів, що повернулися
Поки на дзвіниці сплять стада ледачих хмар
І всі оживають, як квіти на луках
Як квітневий вітер
А Росія — біла казка, яку знаєш напам’ять
І що сниться щоночі, стискаючи свій короткий лист
Лелеки зависли в повітрі, його обличчя було мокрим від снігу
А Італія, співаючи, тепер вільна, заливає вулиці
Розмахуючи в небі збожеволілі від світла прапори
А твоя мама, беручи тебе на руки, плаче, посміхається
Поки навколо когось зшивається історія чи життя
І хто знає, чи ти в пальто, чи спиш у теплому сараї
Під гліцинією на нього чекає твій батько
З квітневим сонцем
Зараз неділя, ти старший на велосипеді з ним і вдихаєш його запах
Про його сигарети і про річку, що кусає лаву підсудних
Будь-який невиразний страх забарвлюється в синій або димовий колір
У квітневий день
Але в його мріях війна триває, а він все ще ковзає
На величезній рівнині і знову бачить ту коротку мить
Лелеки зависли в повітрі, супутники вкриті снігом
А Італія – це жінка, яка танцює на дахах Риму
У гіркій солодощі фільмів, де співає життя
А папа дивиться і пестить дітей і місяць
Поки душа спить перед порожньою коробкою
Знову подзвоніть для всіх
А ти не на жодній дзвіниці
Тому що всередині нас занадто швидко воно відштовхує нас
Того квітневого дня