Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Room 429, виконавця - Cop Shoot Cop. Пісня з альбому Ask Questions Later, у жанрі Иностранный рок
Дата випуску: 31.05.2014
Лейбл звукозапису: Cleopatra
Мова пісні: Англійська
Room 429(оригінал) |
What you don’t understand is where everything’s leading |
When all of the signs you see still point to overload |
As you reach out your hand, a shattered picture’s receding |
Like tail-lights along that lonesome stretch of broken road |
'Cause you’ve been to the past and it’s just a reminder |
A recollection of faces that will never come to call |
When you’ve cut through the mask |
When you’ve been through the grinder |
Sometimes you forget that you had ever been there at all |
Up here in room 429 |
Yeah the world ain’t so unkind |
I want to take you to that empty room tonight |
In the shadow of doubt, in the crush of an instant |
Standing in the rain outside my door hand on your knife |
When you reach a brick wall, there is still a decision |
Always thought if I had to lose I’d surely choose my life |
Up here in room 429 |
Yeah the world ain’t so unkind |
I want to take that empty room tonight |
We’ll tell the world outside the door |
That we ain’t never coming back no more |
I want to stay in here til we turn off the night |
Til we turn off the night |
City breathes so softly, everything is sleeping |
I am at the window silently watching |
I can see you standing alone against the winter |
I can hear hear you asking but the streets they are not giving |
Don’t look to the ocean, restless in its dreaming |
Dont look to the heavens for they will tell you nothing |
If living is for learning then dying is forgetting |
Once we have forgotten the we can go on living |
In a lifetime of hope, in a second of kindness |
There is never a doubt that we are born and die alone |
From within or without there’s no way they can find us |
When they knock at the door the lights are on but we ain’t home |
(переклад) |
Ви не розумієте, куди все веде |
Коли всі ознаки, які ви бачите, все ще вказують на перевантаження |
Коли ви простягнете руку, розбита картина віддаляється |
Як задні ліхтарі вздовж самотньої ділянки розбитої дороги |
Тому що ви були в минулому, і це просто нагадування |
Спогад про обличчя, які ніколи не прийдуть |
Коли ви прорізаєте маску |
Коли ви пройшли через подрібнювач |
Іноді ти забуваєш, що колись там був |
Тут, у кімнаті 429 |
Так, світ не такий недобрий |
Сьогодні ввечері я хочу відвести вас у ту порожню кімнату |
У тіні сумнівів, в закоханості миттєвого |
Стою під дощем біля моїх дверей, рука тримає твій ніж |
Коли ви досягаєте цегляної стіни, ви все ще маєте рішення |
Завжди думав, що якщо мені доведеться програти, я обов’язково виберу своє життя |
Тут, у кімнаті 429 |
Так, світ не такий недобрий |
Сьогодні ввечері я хочу зайняти ту порожню кімнату |
Ми розповімо світу за дверима |
Що ми більше ніколи не повернемося |
Я хочу залишитися тут, доки ми не вимкнемо ніч |
Поки ми не вимкнемо ніч |
Місто так тихо дихає, все спить |
Я у вікна мовчки дивлюся |
Я бачу, як ти стоїш один проти зими |
Я чую, як ви просите, але вулиці не дають |
Не дивіться на океан, неспокійний у його мріях |
Не дивіться на небо, бо вони вам нічого не скажуть |
Якщо жити для вчитися, то померти — це забути |
Як тільки ми забудемо, ми можемо продовжити жити |
У житті надій, у секунді доброти |
Ніколи не сумнівно, що ми народжуємось і вмираємо одні |
Зсередини чи ззовні вони не зможуть нас знайти |
Коли вони стукають у двері, світло горить, але нас немає вдома |