| І якщо завтра колись настане, ми купимо собі нові чоботи та пальто;
|
| З усіма нашими друзями ми розберемося. |
| (і я все ще чекаю)
|
| І якщо завтра колись настане, ми надішлемо чек старому;
|
| У нас буде час, щоб виправитися. |
| (і я все ще чекаю)
|
| І якщо завтра колись настане, ми навчимося любити обману;
|
| Ми будемо дивитися на відео. |
| (і я все ще чекаю)
|
| І якщо завтра колись настане, ми будемо проклинати день, коли були зачаті;
|
| Ми хочемо, щоб ми ніколи не знали. |
| (і я все ще чекаю)
|
| Ні плеча, ні плеча
|
| Немає плеча, на якому можна поплакати.
|
| Ми дізнаємося, наскільки ми маленькі насправді.
|
| Ми будемо вражені, що зайшли так далеко.
|
| Ми зірвемо шори з очей і по-справжньому побачимо.
|
| Ви воскресите розп’яття на вершині церкви з почорнілих палиць.
|
| Ми будемо сподіватися, що ми заслуговуємо померти нечестивими.
|
| І якщо завтра колись настане, можливо, ми отримаємо пояснення.
|
| Я живу в тіні твоєї славетної правди.
|
| Ви грали на сонячці й балакались правдою.
|
| Чим ти дав мені запам’ятати тебе,
|
| Але туманні виправдання та жменька брехні.
|
| І якщо завтра колись настане, вони пошкодують, що ми були молодими
|
| Але ми будемо ситі й нагодовані.
|
| І якщо завтра колись настане, вони змусять нас говорити лише однією мовою;
|
| Ми подумаємо про те, що повинні були сказати. |
| (і я все ще чекаю)
|
| Ні плеча, ні плеча
|
| Немає плеча, на якому можна поплакати.
|
| Ми підпалимо корабель дурнів.
|
| Ми виженемо шкідників з наших шкіл.
|
| Ми з криком потягнемо їх на темну й димлячу вулицю.
|
| Милиця марнославства трісне
|
| Під тягарем на спині
|
| Як ви змушені спалити храми зарозумілості.
|
| І якщо завтра колись настане, можливо, ми отримаємо пояснення.
|
| Все було легше, коли встигав.
|
| Ви забрали мою невинність, а тепер хочете мого найкращого.
|
| Не дивіться таким розчарованим у моїй недовірі,
|
| Бо ти все забрав...
|
| Крім моєї огиди.
|
| І якщо завтра колись настане… |