| Раніше люди так думали
|
| Я міг їздити живцем на будь-якому бронзі чи бику
|
| Можливо, у мої молоді роки я міг би
|
| Але тепер я трохи сповільнююсь, друзі
|
| Скажіть мені, що я му кинути
|
| І якби мені це не сподобалося так я б любив
|
| Я пригадую, коли люди вважали мене великим
|
| І всі вершники раніше ненавиділи
|
| Щоб побачити моє ім’я на вхідних дверях
|
| Тому що я вмів їздити і вмів кататися на мотузці
|
| Інші, здається, не мають надії
|
| Я дивлюся на велосипед, який я носив
|
| Це весь ковбой 64-го
|
| Довгі дні та щасливі перерви залишають мене наодинці
|
| Наполегливо працювати, швидко їздити та спати на морозі
|
| Зробив мене ковбоєм 64-го
|
| Здається, люди не усвідомлюють
|
| Я відчуваю гострий відчут від кожної поїздки
|
| Мені здається, що ти — динаміт
|
| Подряпані й синці моє тіло болить
|
| З дня на день використовуйте його
|
| Тільки Господь знає шлях, який звільняє мене
|
| Тепер мої дні скоротилися
|
| Мені не пощастило, і гальма не вистачає
|
| І речі ніколи не будуть такими, як старі
|
| Коли я озираюся назад і пускаю сльозу
|
| Іноді я майже чую
|
| Відлуння суддів, які вони сказали б
|
| Ти ковбой 64-го
|
| Довгі дні та щасливі перерви допомогли мені
|
| Наполегливо працювати, швидко їздити та спати на морозі
|
| Зробив мене ковбоєм 64-го
|
| Так, я цілий ковбой 64-го |