| Це наше останнє прощання, молоді серця зупиняться, розірвані душі звільняються
|
| Все, що ми маємо — це зараз, якщо це те що ви хочете, тоді приходьте до мене
|
| Моя Аргентина, моя люба
|
| Останній поцілунок, поки ми не зустрінемося знову
|
| Тепер я знаю, що таке прожити два життя і доводиться вибирати
|
| Смуток і пісня, вони танцюють — нехай на всі ідеальні ночі з тобою
|
| Моя Аргентина, моя люба
|
| Останній поцілунок, поки ми не зустрінемося знову
|
| (ЧАСТИНА II)
|
| Я ніколи не просив твоєї любові
|
| Ви віддали все це, а тепер його немає, о, його немає
|
| Я не можу бути зобов’язаний
|
| Я ніколи не казав, що той, один, єдиний
|
| Це зима нашого життя
|
| Ми прийшли грати фінальну сцену
|
| Завіси закриваються і в темряві ми викриваємо
|
| Що лежить внизу
|
| Ви думали, що мені хтось потрібен
|
| Щоб бути повним, але ви помилилися, о, так неправильно
|
| Я не що інше, як те, хто я є
|
| Не віддавайте все це в мої руки
|
| Я ніколи не казав, що зможу врятувати тебе від тебе самого
|
| Але ви скористалися шансом
|
| (ЧАСТИНА III)
|
| І ось як це закінчується
|
| Ігри помсти, в яких ніхто не виграє
|
| Ось як це закінчується
|
| Ми романтизуємо свій біль
|
| І виправдати нашу лють
|
| Ми вибачаємось і видаляємось
|
| З усіх воєн, які ми ведемо
|
| Ми називаємо це любов
|
| Конкуренція, дурна гордість, прийняття на сторону
|
| Ми називаємо це любов
|
| Колючі слова маніпулюють
|
| Це те, як нас вчать використовувати й приймати
|
| Ми називаємо це любов
|
| Коли ти озираєшся на те, що мав, а не те, що втратив
|
| Тоді назвіть це любов
|
| Але це як закінчується
|
| Усе має прийти кінець
|
| І на нашому місці колись про нас забудуть
|
| Настане новий день
|
| І знову засяє сонце
|
| Але я не знаю коли |