| Однажды радуга приснилась мне во сне,
| Якось веселка наснилася мені у сні,
|
| А наяву, увидел я её в окне.
| А наяву, побачив я її у вікні.
|
| Разливаясь семицветием от края до края,
| Розливаючись семицвіттям від краю до краю,
|
| Как будто Бог спустил лестницу, к воротам рая.
| Ніби Бог спустив сходи, до воріт раю.
|
| Облака на небе и прошедший дождь,
| Хмари на небі та минулий дощ,
|
| Разбросали в этой синеве разных красок гроздь.
| Розкидали в цій сині різних фарб гроно.
|
| Вспомнил я как когда-то на закате,
| Згадав я як колись на заході,
|
| Слушал голос твой, сквозь далёкого грома раскаты.
| Слухав голос твій, крізь далекого грому гуркіт.
|
| Взгляд был как вспышка молнии,
| Погляд був як спалах блискавки,
|
| И когда тебя поцеловал, то сразу понял я,
| І коли тебе поцілував, то відразу зрозумів я,
|
| Что ты как радуга, вернее на неё похожа:
| Що ти, як веселка, вірніше на неї схожа:
|
| Такая же красивая и разная тоже.
| Така вже гарна і різна теж.
|
| Я видел в тебе сотни разных выражений,
| Я бачив у тебе сотні різних виразів,
|
| Переменчивый характер и грацию движений.
| Перемінний характер і грацію рухів.
|
| Никак не привыкну к твоим ярким вспышкам,
| Ніяк не звикну до твоїх яскравих спалахів,
|
| Но не замечать этого было бы слишком.
| Але не помічати цього було б занадто.
|
| Лишь одного я на свете боюсь:
| Лише одного я на світі боюся:
|
| Что радуга недолговечна, и в этом вся грусть.
| Що веселка недовговічна, і в цьому весь сум.
|
| Боюсь, что исчезнешь ты в рассвете дня,
| Боюся, що ти зникнеш у світанку дня,
|
| И останусь я один, как искра без огня…
| І стану я один, як іскра без вогню...
|
| Припев (2х):
| Приспів (2х):
|
| Мне бы отодвинуть день от ночи,
| Мені відсунути день від ночі,
|
| Мне бы узнать чего ты хочешь.
| Мені би дізнатися чого ти хочеш.
|
| Я бы сделал так как было раньше,
| Я би зробив так, як було раніше,
|
| Чтобы ты сияла в небе, Радуга.
| Щоб ти сяяла в небі, Райдуга.
|
| Каждый охотник желает знать где сидит фазан,
| Кожен мисливець бажає знати, де сидить фазан,
|
| Но не хотелось бы думать, что это был обман.
| Але не хотілося б думати, що це був обман.
|
| И судьба посчитала чтоб иначе было,
| І доля порахувала щоб інакше було,
|
| И ты так решила, как будто всё забыла.
| І ти так вирішила, ніби все забула.
|
| Боже мой, как же это всё произошло?
| Боже мій, як це все сталося?
|
| Это случилось как в плохом сюжете для кино.
| Це сталося як у поганому сюжеті для кіно.
|
| Ты была совсем рядом, провожая тебя взглядом,
| Ти була зовсім поруч, проводжаючи тебе поглядом,
|
| Моё сердце сжималось как трава под градом.
| Моє серце стискалося, як трава під градом.
|
| Потерял тебя, это была моя вина,
| Втратив тебе, це була моя вина,
|
| Не думая, что между нами вырастет стена.
| Не думаючи, що між нами зросте стіна.
|
| Как бы хотелось вернуть время назад,
| Як би хотілося повернути час тому,
|
| Исправить всё! | Виправити все! |
| Я был бы очень рад.
| Я був би дуже радий.
|
| А теперь мрак на душе и давит одиночество,
| А тепер морок на душі і тисне самотність,
|
| Солнца нет в вышине и дождь никак не кончится.
| Сонця немає у висоті і дощ ніяк не скінчиться.
|
| Надо бы выйти на улицу чтоб окунуться заново.
| Треба вийти на вулицю щоб зануритися заново.
|
| Открыл дверь, а там сияла радуга!
| Відчинив двері, а там сяяла веселка!
|
| Припев (4х). | Приспів (4х). |