Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні We'll Always Be Home, виконавця - Attica! Attica!. Пісня з альбому Dead Skin / Dried Blood, у жанрі Инди
Дата випуску: 17.09.2007
Лейбл звукозапису: Red Leader
Мова пісні: Англійська
We'll Always Be Home(оригінал) |
We’ve splashed in the streams in the canyons nearby |
Where the walls are so old you can see them bleed time |
The stream cut the land a gash long and deep |
And we played in the wound dancing on history |
But back in the won’t I’ve stayed in time cage |
Where once every year they shout out my age |
And there’s much talk of work and of money and land |
But it’s useless to me 'cause I’ve got bigger plans |
So will you meet me on the bank |
Of a river that will take us far away |
We’re just two kids playing in the stream |
And don’t worry 'bout the rent |
We can trust that this current will take us to |
A land where we’ll be our own lords |
The traps everywhere |
A ruthless time line |
And we follow in fear |
That we might fall behind |
That we might fall behind |
But I’m not leaving joy |
For the book-ends of life |
So I’m renouncing my age |
And I’m going on strike |
And no age will suffice |
I’m leaving this behind |
If prime-time TV and credit card debt |
If a new auto lease and real estate investments |
Are all that we have, then we’re already dead |
So let’s rob our own graves and sneak out of this pen |
And there’s only one place where we can escape |
And that’s on the run so that’s where we’ll stay |
And we’ll leave what we own and we’ll leave what we know |
But we’ll be together so we’ll always be home |
We’ll always be home |
So will you meet me on the shore |
Of an ocean to restore us to ourselves |
We’re just two kids playing in the sand |
We’ll build castles to the sky |
And won’t worry 'bout the tide |
Because we know what we create can not survive |
(переклад) |
Ми плескалися в потоках у каньйонах поблизу |
Там, де стіни настільки старі, ви можете побачити, як вони стікають |
Потік прорізав землю довгим і глибоким |
І ми грали в ранний танець на історію |
Але назад я залишився в клітці часу |
Де раз на рік кричать мій вік |
І багато говорять про роботу, про гроші та землю |
Але для мене це марно, бо у мене більші плани |
Тож ви зустрінете мене на банку |
Про річку, яка віднесе нас далеко |
Ми лише двоє дітей грають у потоці |
І не хвилюйтеся про оренду |
Ми можемо вірити, що ця течія приведе нас до цього |
Земля, де ми будемо самі собі панами |
Скрізь пастки |
Безжальна шкала часу |
І ми їдемо за ними зі страхом |
Що ми можемо відставати |
Що ми можемо відставати |
Але я не покидаю радість |
Для кінця життя |
Тому я відмовляюся від свого віку |
І я оголошую страйк |
І жодного віку не вистачить |
Я залишаю це позаду |
Якщо заборгованість по телебаченню та кредитній картці |
Якщо новий лізинг автомобіля та інвестиції в нерухомість |
Якщо все, що ми маємо, то ми вже мертві |
Тож давайте пограбуємо власні могили та втечемо з цього загону |
І є лише одне місце, куди ми можемо втекти |
І це в бігах, тому ми й залишимося |
І ми залишимо те, що маємо, і те, що знаємо |
Але ми будемо разом, тому завжди будемо вдома |
Ми завжди будемо вдома |
Тож зустрінеш мене на березі |
Океану, щоб повернути нас до нас самих |
Ми просто двоє дітей, які граються в піску |
Ми будуємо замки до неба |
І не турбуйтеся про приплив |
Тому що ми знаємо, що те, що ми створюємо, не може вижити |